Теплове навантаження будівель як параметр енергетичної ефективності системи теплозабезпечення
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya6(82).2025.041Анотація
Зменшення витрат теплової енергії і підвищення енергоефективності на всіх етапах трансформації теплоти в системах централізованого теплопостачання є ключовим заходом боротьби зі змінами клімату, на що націлена енергополітика ЄС.
Величина розрахункового теплового навантаження (РТН) є базовою для визначення витрат теплоносія в теплових мережах систем централізованого теплопостачання. Але неузгодженість нормативної документації і зміни, які відбуваються в галузі теплопостачання, призвели до того, що нині відсутня загальноприйнятна методика визначення цієї величини.
Мета дослідження – порівняти існуючі методики визначення величини РТН на потреби опалення та надати рекомендації щодо коректного визначення цього показника для різних категорій будівель.
Розглядаються загальні засади розрахунку теплового навантаження для систем опалення і вентиляції житлових і громадських будинків.
Відзначаються проблеми, які виникають у ході визначення величини приєднаного теплового навантаження для систем централізованого теплопостачання. Наведені рекомендації щодо шляхів вирішення таких проблем.
Ключові слова: приєднане теплове навантаження, розрахункові втрати теплоти, термічний опір, опалення і вентиляція
Посилання
1. Directive (EU) 2024/1275 of the European Parliament and of the Council of 24 April 2024 on the energy performance of buildings. Available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2024/1275/oj/eng
2. Zakon Ukrainy vid 09.11.2017 № 2189-VIII «Pro zhytlovo-komunalni posluhy» [Law of Ukraine dated 09.11.2017 No. 2189-VIII “On Housing and Communal Services”]. Kyiv, 2018.
3. Normy ta vkazivky po normuvanniu vytrat palyva ta teplovoi enerhii na opalennia zhytlovykh ta hromadskykh sporud, a takozh na hospodarsko-pobutovi potreby v Ukraini. KTM 204 Ukraina 244-94 [Norms and instructions for the regulation of fuel and thermal energy consumption for heating residential and public buildings, as well as for household needs in Ukraine. KTM 204 Ukraine 244-94] (2001). Kyiv: Vipol, 376.
4. DSTU-N B V.1.1-27: 2010 «Budivelna klimatolohiia [DSTU-N B V.1.1-27: 2010 "Construction Climatology"]. Kyiv: Minrehionbud Ukrainy, 123.
5. DSTU EN 12831-1:2017 «Enerhoefektyvnist budivel. Metod rozrakhunku proektnoho teplovoho navantazhennia. Chastyna 1. Teplove navantazhennia» [DSTU EN 12831-1:2017 “Energy performance of buildings. Method for calculating the design heat load. Part 1. Heat load”]. Kyiv: Minrehionbud Ukrainy.
6. Koliienko, V. A., Koliienko, A. H. (2017). Vyznachennia rozrakhunkovykh vytrat teploty na potreby opalennia i ventyliatsii [Determination of estimated heat consumption for heating and ventilation needs]. Enerhoefektyvnist v budivnytstvi ta arkhitekturi: nauk.-tekhn. zb. Kyiv: KNUBA, 9, 103 - 109.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Енергетика і автоматика

TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).