ВИКОРИСТАННЯ ДОВІДНИКОВОЇ БАЗИ ДАНИХ ДЛЯ ТЯГОВОГО РОЗРАХУНКУ КОНВЕЄРІВ, ЩО ПРОЕКТУЮТЬСЯ
Анотація
Стаття присвячена методиці проектуванню бази даних для розрахунку тягового фактору стрічкових конвеєрів та програмній реалізації для конвеєрів, стрічка яких є одночасно тяговим і вантажонесучим органом і які встановлюються в прямолінійних в плані підземних виробках вугільних і сланцевих шахт. Розглянуто другий варіант методики проектування конвеєра, що припускає її установку в конкретній виробці.Посилання
Конвейеры ленточные шахтные. Методика расчета [Текст] / М., МУП СССР, 1980. – 72 с.
Аверченков В.?. Конвейеры с подвесной лентой [Текст] // В.?.Аверченков, С.В.Давыдов, В.П.Дунаев, В.Н.?вченко / М., Флинта, 2011. – 256 с.
Киктев Н.А. Разработка алгоритма расчета тяговой способности привода и натяжных устройств конвейеров [Текст] // Н.А.Киктев / Технологический аудит и резерві производства. – 2014. - № 12. – 3 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).