Аналіз сталості та перспективних напрямків використання енергетичного потенціалу біомаси України
DOI:
https://doi.org/10.31548/Ключові слова:
біоенергетика, біомаса, потенціал біомаси, біогаз, сталістьАнотація
Біоенергетика є сьогодні невід’ємною частиною європейської енергетики, включаючи Україну як члена Енергетичного Співтовариства. В умовах нестабільності на світових енергетичних ринках біоенергетика може забезпечити диверсифікацію енергоносіїв і суттєво підвищити надійність енергопостачання. Однією з основних передумов успішного розвитку біоенергетичного сектору є наявність та ефективне використання потенціалу біомаси. При цьому перевага надається сталим видам сировини, що забезпечують отримання біопалив з низьким карбоновим слідом і не викликають конкуренції з виробництвом продуктів харчування. Метою дослідження є аналіз сталості енергетичного потенціалу біомаси України та визначення найбільш перспективних напрямків його використання. Аналіз сталості потенціалу біомаси виконано за даними 2021 р. – останнього року без впливу воєнних дій на його обсяг і структуру. Рівень сталості окремих складових потенціалу оцінено як високий, середній або низький. Комплексна оцінка враховує положення і критерії сталості Директиви ЄС з відновлюваної енергетики, а також місцеві умови України, які не завжди співпадають з європейськими. Більшість складових енергетичного потенціалу біомаси України має високий ступінь сталості. Для підвищення рівня сталості рідких біопалив рекомендується переорієнтуватися на лігноцелюлозну сировину або на біомасу, яка в умовах України забезпечує отримання передових біопалив з неформальної точки зору. Виробництво сталих рідких та газоподібних біопалив відповідає пріоритетним напрямкам розвитку біоенергетики ЄС і є також актуальним для України.
Отримано: 02.03.2026. Доопрацьовано: 26.05.2026. Прийнято: 22.06.2026
Посилання
1. Lund H. (2007). Renewable energy strategies for sustainable development. Energy, 32(6), P. 912-919. https://doi.org/10.1016/j.energy.2006.10.017
2. Kircher M. (2025). EU Bioenergy – Status and Potential. Energies, 18(18), article number 4857. https://doi.org/10.3390/en18184857
3. Ammenberg J., Gustafsson M., Eklund M. (2021). Perspectives on biomethane as a transport fuel within a circular economy, energy, and environmental system. IEA Bioenergy: Task 37. Retrieved from: https://www.ieabioenergy.com/wp-content/uploads/2022/03/IEA_transport_T37_END_HIGH.pdf
4. Prussi M., Julea A.M., Lonza L., Thiel C. (2021). Biomethane as alternative fuel for the EU road sector: analysis of existing and planned infrastructure. Energy Strategy Reviews, 33, article number 100612. https://doi.org/10.1016/j.esr.2020.100612
5. Kulišić B., Georgiadou M., Buffi M. (2024). Implementation of bioenergy in the European Union – 2024 updates. Country Reports. IEA Bioenergy. Retrieved from: https://www.ieabioenergy.com/wp-content/uploads/2025/01/CountryReport2024_EU27_final_v2.pdf
6. Directive (EU) 2018/2001 of 11 December 2018 on the promotion of the use of energy from renewable sources (recast). Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02018L2001-20240716
7. EASE (2024). Renewable Energy Directive Revision Briefing. Retrieved from: https://energystorageeurope.eu/wp-content/uploads/2024/10/2024_EASE_RED_LINKS.pdf
8. Mańkowski K., Bajan B., Mrówczyńska-Kamińska A. (2026). Renewable energy in EU agribusiness: Review of progress in meeting 2030 renewable energy directive III targets. Energy Reports, 15, article number 109031. https://doi.org/10.1016/j.egyr.2025.109031
9. Geletukha G., Zheliezna T., Kucheruk P, Drahniev S. (2023). Analysis of prospective directions for using Ukraine’s biomass potential for energy. Thermophysics and Thermal Power Engineering, 45(2), P. 77-86. https://doi.org/10.31472/ttpe.2.2023.9
10. Zheliezna Т. (2026). Analysis of the structure of Ukraine's biomass energy potential and directions of its use. International Science Journal of Engineering & Agriculture. 5(2), P. 103-112. https://doi.org/10.46299/j.isjea.20260502.10
11. Geletukha G., Zheliezna T., Drahniev S. et al. (2025). Feasibility study and carbon footprint assessment of biomethane production from intermediate crops in Ukraine. Ecological Engineering & Environmental Technology, 26(11), P. 237-247. https://doi.org/10.12912/27197050/212663
12. Tryboi A., Zheliezna T., Drahniev S. (2023). Agricultural biomass feedstock for biofuels production in Ukraine. Technium, V. 14, P. 94-99. https://doi.org/10.47577/technium.v14i.9686
13. Policy briefing: Space for energy crops – assessing the potential contribution to Europe’s energy future. Retrieved from: https://te-cdn.ams3.digitaloceanspaces.com/files/PolicyBriefing_Space20for20energy20crops_FINAL.pdf
14. Castillo C.P., Baranzelli C., Maes J. (2015). An assessment of dedicated energy crops in Europe under the EU Energy Reference Scenario 2013. JRC. Retrieved from: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/76e8613b-ffa7-11e5-b713-01aa75ed71a1/language-en
15. Magnolo F., Dekker H., Decorte M. et al. (2021). The Role of Sequential Cropping and Biogasdoneright™ in Enhancing the Sustainability of Agricultural Systems in Europe. Agronomy, 11(11), article number 2102. https://doi.org/10.3390/agronomy11112102
16. CIB (2017). BIOGASDONERIGHT®. Anaerobic digestion and soil carbon sequestration a sustainable, low cost, reliable and win-win BECCS solution. Retrieved from: https://www.consorziobiogas.it/wp-content/uploads/2017/05/Biogasdoneright-No-VEC-Web.pdf
17. Kittel H., Horský J., Šimáček P. (2023). Properties of Selected Alternative Petroleum Fractions and Sustainable Aviation Fuels. Processes, 11(13), article number 935. https://doi.org/10.3390/pr11030935
18. Geletukha G., Zheliezna T., Bashtovyi A. (2020). Roadmap for bioenergy development in Ukraine until 2050. Thermophysics and Thermal Power Engineering, 42(2), P. 60-67. https://doi.org/https://doi.org/10.31472/ttpe.2.2020.6
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Енергетика і автоматика
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Усі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International Public License, що дозволяє іншим розповсюджувати рукопис із визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
