Дослідження рижимів нагрівання металу в нагрівальних печах
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2(66).2023.129Анотація
Однією з головних проблем сучасного світу є пошук економії енергоресурсів, а саме палива, та зниження витрат металу при нагріванні. Високотемпературні нагрівальні колодязі є одними з найбільших споживачів палива. У сучасних умовах є багато факторів, що впливають на підвищення тривалості знаходження металу у нагрівальних агрегатах, як технологічних (черговість видачі за сортаментом), так і зовнішніх (повітряні тривоги, знеструмлення станів та інше), що призводить до його пересиджування. При цьому метал знаходиться в них тривалий час при температурах вище 1300 °С, що призводить до значних втрат металу за рахунок перегрівання, оплавлення та окалиноутворення та підвищених витрат палива, що в свою чергу впливає на підвищення собівартості продукції.
Метою дослідження є зниження втрат палива та металу за рахунок перегрівання.
Створення і дослідження раціональних та перспективних режимів нагрівання металу при тривалому знаходженні в нагрівальних колодязях, з удосконаленням технологічного процесу, є актуальним завданням.
У роботі розраховано вплив нового режиму нагрівання на питому витрату зварювального шлаку та палива. Розроблений режим спрямований на зниження надходження металу в зоні високих температур вище за 1300 оС (томління проводиться тільки один раз), що дозволяє знизити його перегрівання в процесі нагрівання і, як наслідок, зменшити оплавленість злитків та зменшити окалиноутворення.
Новий режим нагрівання металу призведе до зниження температур, що впливають на метал під час тривалого знаходження в нагрівальних колодязях, що у свою чергу дозволить знизити угар металу на 1,015 кг/т за рахунок скорочення кількості шлаку, що з’являється, а також знизити витрату палива на 2,03 кгум.п/т та отримати значний економічний ефект на виробництві.
Ключові слова: паливо, нагрівальні колодязі, шлак, прогрівання, температура, тепловий режим, метал
Посилання
Gubinsky, V. I. (2006). Metallurgicheskiye pechi [Metallurgical Furnaces: Proc. Allowance]. Dnepr: NMetAU, 85.
Grebelny, V. N. (2007) Povysheniye effektivnosti raboty nagrevatel'nykh kolodtsev prokatnykh tsekhov [Improving the efficiency of the heating wells of rolling shops]. Kyiv: Technique, 192.
Akselrud, L. G. (2000) Povysheniye effektivnosti raboty nagrevatel'nykh kolodtsev prokatnykh tsekhov [Modern heating wells]. Steel No. 3: Metallurgist, 231.
Kuznecov, V. I. (1975). Promyshlennyye pechi. Spravochnoye rukovodstvo dlya raschetov i proyektirovaniya [Industrial furnaces. Reference guide for calculations and design]. 2nd edition, enlarged and revised. "Metallurgy", 368.
Efimov, M. V., Biktagirov, F. K., Tarasevich, N. I. (2017). Vplyv tekhnolohichnykh parametriv na shchilʹnistʹ metalu pry otrymanni velykykh zlyvkiv [Influx of technological parameters on the thickness of the metal with the removal of great zlivkiv]. Metall i lit'ye Ukrainy, 8–10, 25-30.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
