Підходи щодо валідації і верифікації програмного забезпечення обробки супутникових даних для агромоніторингу
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2018.04.075Анотація
Супутникові знімки є основним вхідним потоком даних для подальшого процесу автоматизованої обробки при вирішенні задач моніторингу різного призначення. Якість отриманих зображень впливає на достовірність результатів і висновків. Крім технічних, існують і природні фактори, такі як сезонність, які можуть вплинути на достовірність вхідних даних. З огляду на це та не уніфікованість програмного забезпечення (ПЗ), яке використовується на різних етапах роботи зі зображеннями, виникає необхідність узагальнити підходи щодо перевірки якості цього ПЗ. У статті узагальнено підходи та можливості валідації і верифікації програмного забезпечення, призначеного для обробки супутникових даних. Ці підходи базуються на багаторічному досвіді розробки ПЗ та підходах, апробованих у провідних компаніях. Відзначено специфіку тестування, симуляції, розробки UML-моделей, статичний і динамічний аналіз, проектування відмовостійкого ПЗ. Відповідні підходи до валідації і верифікації доцільно застосовувати залежно від етапу життєвого циклу ПЗ, а також від завдання, на виконання якого спрямоване ПЗ. Основними методами перевірки є симуляція, тестування і UML-моделювання, як і для звичайного ПЗ. Разом з тим, при перевірці ПЗ, призначеного для роботи на апаратах, з яких здійснюється зйомка, доцільно застосовувати симуляцію роботи в реальних умовах.
Ключові слова: програмне забезпечення, супутникові дані, валідація, верифікація, агромоніторин
Посилання
Weng, Q. (Ed.) (2011). Advances in Environmental Remote Sensing. CRC Press. https://doi.org/10.1201/b10599
Tkachenko, O. M. (2017). Obrobka velykykh masyviv danykh u zadachakh monitorynhu [Processing of large amount of data in the monitoring tasks]. V International Scientific Conference "Global and Regional Problems of Informatization in Society and Nature Using 2017", 98 – 100.
Swartwout, M. A. (2013). Cheaper by the dozen: The avalanche of rideshares in the 21st century. 2013 IEEE Aerospace Conference, 1-12. https://doi.org/10.1109/AERO.2013.6497182
Fang, W., Chen, J., Shi, P., & Imura, H. (2005). Variability of the phenological stages of winter wheat in the North China Plain with NOAA/AVHRR NDVI data (1982-2000). Proceedings. 2005 IEEE International Geoscience and Remote Sensing Symposium, 2005. IGARSS '05., 5, 3124-3127.
Jacklin, S. (2015). Survey of Verification and Validation Techniques for Small Satellite Software Development. 2015 Space Tech Expo Conference May 19-21. Retrieved from https://ti.arc.nasa.gov/publications/23631/download/
Slafer, L. (2001). Achieving Software Validation through Simulation. Applied Dynamics Conference. Retrieved from https://www.adi.com/wp-content/uploads/ 2012/08/BoeingSatelliteSoftwareValidation.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
