Границі для ефективної діелектричної проникності дисперсних систем

Автор(и)

  • S. V. Shostak Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/energiya2018.06.168

Анотація

Метою дослідження є розрахунок ефективної діелектричної проникності  при великих концентраціях включень еліпсоїдальної форми в наближенні диференційованого ефективного середовища (ДЕС); оцінка можливих значень границь дійсної та уявної частини ефективної діелектричної проникності в залежності від параметрів системи.

Розглянуто розрахунок ефективної діелектричної проникності  при великих концентраціях включень еліпсоїдальної форми в наближенні диференційованого ефективного середовища (ДЕС). Проведені оцінки можливих значень границьдійсної та уявної частини ефективної діелектричної проникностів залежності від параметрів системи з використанням загальних методів електродинаміки неоднорідних середовищ.

Ключові слова: ефективна діелектрична проникність,матричні дисперсні системи, диференційоване ефективне середовище

Посилання

Sen, P., Scala, C., Cohen, M. (1981). A self-similar model for sedimentary rocks with application to the dielectric constant of fused glass bead. Geophysics, 46 (6), 781-796.

https://doi.org/10.1190/1.1441215

Ari H. Sinvola, Jin Au Kong (1988). Effective Permittivity of Dielectric Mixtures. IEEE Trans. Geosci. Remote Sensing, 26(4), 420-429.

https://doi.org/10.1109/36.3045

Bruggeman, D. A. J. (1935). Berechnung verschiedener physicalischer konstanten von heterigenen Substanzen. P. II. Ann. Phys. (Leipzig), 416 (8), 636-664.

https://doi.org/10.1002/andp.19354160705

Chelidze, T. L., Derevyanko, A. I., Kurylenko, O. (1977). Elektrychna spektroskopiya heterohennykh system. [Electrical spectroscopy of heterogeneous systems]. Kiev, Naukova dumka, 232.

Pustovit, V. N., Garanina, L.V., Mironuk, I. F., Shostak, S.V. (1998). Effective Dielectric Permittivity of Matrix Disperse Systems in Differential Medium Appraximation. Radiophysics and Radio Astronomy, 3 (4), 441-445.

Antonov, V. A., Pshenitsyn, V. I. (1981). Effektivnaya dielektricheskaya pronitsayemost' geterogennoy sistemy [Effective dielectric constant of a heterogeneous system]. Optika i spektroskopiya, 50 (2), 362-369.

Bergman, D. J. (1982). Rigorous bounds for the complex dielectric constants of a two-component composite. Ann. Phys. (New York), 138 (1), 78-114.

https://doi.org/10.1016/0003-4916(82)90176-2

Bergman, D. J. (1985). Bulk properties of composite media. Les Methodes de I'homogeneisation: Theorie et Application en Physique (Ecole d'Ete d'Analise Numerique, Edition Eyrolles, Paris), 1-128.

Stroud, D., Milton, G. W., De B. R. (1986). Analytical model for the dielectric response of brine-saturated rocks, Phys. Rev. B., 3 (8), 5145-5153.

https://doi.org/10.1103/PhysRevB.34.5145

Завантаження

Опубліковано

2018-12-13

Номер

№ 6 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).