Енергозберігаючі режими роботи для занурю вального насоса
DOI:
https://doi.org/10.31548//energiya2019.02.125Анотація
Анотація. Розповсюдженим варіантом водопостачання в сільській місцевості є використання водонапірних башт для створення надлишкового тиску у мережі. Такий спосіб водопостачання отримав тотального розповсюдження в період з 70-х до 80-х років минулого століття. Досвід експлуатації башт Рожновського виявив багато недоліків цього устаткування: труднощі використання в зимовий період, особливо при зменшенні водоспоживання (схильність до обмерзання); корозія досить великої поверхні періодично змочуваних ділянок (погіршення якості води); тиск води на виході визначається висотою башти (часто недостатній для сучасних побутових приладів); неможливість регулювання тиску; протікання і переливи; виходи насоса з ладу, обумовлені важкими режимами роботи. Усе це зумовлює пошук альтернативних методів керування електрогідравлічними баштовими системами водопостачання.
Мета роботи – покращення функціонування роботи водонапірних башт і насосних установок за рахунок використання частотного регулювання для заглибного насосу.
Теоретичні і експериментальні дослідження з покращення функціонування водонапірних башт і насосних установок здійснювалась на основі аналізу статистичних даних роботи систем водопостачання в сільській місцевості, аналітичного огляду та аналізу наукових і практичних робіт за цією тематикою.
За результатами досліджень пропонується одне з перспективних і актуальних напрямків енергозбереження в системах водопостачання – використання частотного перетворювача для оптимізації тиску. Пропонується включати до комплектації станції керування “Каскад” частотний перетворювач BOSCH REXROTH EFC 3610, 4 КВТ, 3Ф/380В, що скорочує витрату електроенергії до 35 %, а термін експлуатації заглибного насосу збільшується на 10-15 % від паспортної.
Ключові слова: частотний перетворювач, системи водопостачання, водонапірні башти, насосна установка
Посилання
Morozov, E.A., Stetsyuk, A.V. (1984). Spravochnik po ekspluatatsii i remontu vodozabornykh skvazhin [Handbook of operation and maintenance of odor wells]. Kyiv: Budіvel’nik, 96.
Poselkovyye stantsii vodosnabzheniya – dostupnaya real’nost’. Razvitiye territoriy [Settlement water supply stations are an accessible reality. Territory development]. Available at:: http://sib-filtr.ru/a41480-poselkovye-stantsii-vodosnabzheniya.html
Schem svyazana zamena vodonapornykh bashen [What is the reason for the replacement of water towers]. Available at: http://www.tsdservice. com.ua/zamena-vodonapornuh-bashen.html.
Zhuly, E. L., Zaitsev,. B. V., Lavrinenko, Yu. M. (2001). Elektropryvid silskohospodarskykh mashyn, ahrehativ ta potokovykh linii [Electric drive of agricultural machines, aggregates and flow lines]. Kyiv: Vysha osvita, 284.
Golodniy, I.M., Lavrinenko, Yu.M., Sinyavsky, M. V.. (2011). Rehulovanyi elektropryvod. Teoriia. Modeliuvannia [Adjustable electric drive. Theory. Modeling]. Kyiv: Vysha osvita, 511.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
