Шляхи удосконалення системи електропостачання сільської місцевості
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2019.04.119Анотація
Анотація. Через велику протяжність ліній електропередачі в сільській місцевості суттєві втрати в них є неминучими і при збільшені споживання електроенергії будуть збільшуватися. У зв’язку з цим розробка шляхів зменшення втрат електроенергії при її транспортуванні лініями електропередачі є актуальною науковою проблемою.
Останнім часом в країнах Європи почали знаходити впровадження асинхронні генератори з вентильним збудженням. Великою їх перевагою є можливість роботи в широкому діапазоні частот обертання. В Україні промислове виробництво таких генераторів поки що відсутнє.
Метою дослідження є розробка перспективних напрямків подальшого розвитку енергоефективних вітрових і дизель-вітрових систем розподіленої генерації з вітроустановками змінної частоти обертання в частині їх структурної побудови та принципів функціонування.
Розглянуті можливі типи систем розподільної генерації для сільської місцевості. Зважаючи на велику розгалуженість електричних мереж, це доцільно робити, використовуючи невеликі джерела або системи розподіленої генерації потужністю від декількох кіловат до десятків мегават. Такі системи можна створювати з залученням мікро-ГЕС, вітрових електростанцій, електродизельних і електрогазотурбінних агрегатів, сонячних батарей та електрохімічних накопичувачів енергії.
Розроблено та запропоновано схемотехнічні рішення вітро-дизельних систем розподіленої генерації низької і середньої напруги, які виконані на основі асинхронних генераторів з перетворювачами частоти в колах статора, та обертаються від вітротурбін змінної частоти обертання. Підключення таких систем безпосередньо в точці під’єднання споживачів зменшує втрати в розподільчій мережі. Вони здатні працювати як на мережу, так і автономно під час аварійних ситуацій в електромережі.
Ключові слова: система розподільної генерації, енергетика, енергія, генератор, вітродизельні системи, мережа
Посилання
Induction Generator in Distributed Generation. Available at: http://www.ukessays.co.uk/essays/engineering/induction-generator-in-distributed-generation.php
Rajveer, Mittal, Sandhu, K. S., Jain, D. K. (2010). An Overview of Some Important Issues Related to Wind Energy Conversion System (WECS), International Journal of Environmental Science and Development, 1 (4).
https://doi.org/10.7763/IJESD.2010.V1.69
Simões, M. G., Chakraborty, S., Wood, R. (2006). Induction Generators for Small Wind Energy Systems", IEEE Power Electronics Society, Newsletter 19.
Мазуренко Л. ?., Лищенко А .?. Асинхронные генераторы с вентильным и вентильно-емкостным возбуждением для автономных энергоустановок. - К.: Наук. думка, 2011. - 271 с.
Vukadinovic, D., Basic, M. (2011). A stand-alone induction generator with improved stator flux oriented control. J. of Electrical Engineering, 62, (2).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
