Розробка технологічної лінії отримання льнотрести

Автор(и)

  • O. Shelimanova Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • V. Tkachenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/energiya2020.04.078

Анотація

Анотація.. Інтенсифікація одного з найбільш енергоємних процесів – процесу сушіння матеріалу – сприяє як створенню енергозберігаючих технологій переробки продукції рослинництва,так і вирішенню задачі одержання висушеного матеріалу заданої якості.

Мета цього дослідження – розробка енерго - і ресурсозберігаючої технології промислового приготування лляної трести.

У попередніх дослідженнях авторів показано, що екстрагування стебел льону водою перед стадією мочки сприяє скороченню часу до настання основної фази бродіння пектинових речовин. Ефект впливу гідротермічної обробки на наступне просочення зростає з підвищенням температури, особливо різко це зростання відбувається при температурах понад 60 0С.

У результаті досліджень розроблений термобіологічний спосіб мочки стебел льону, який покладено в основу технологічної лінії, яка поєднує процеси мочки лляної соломи, промивки, дезодорації та сушки отриманої лляної трести з наступною її гідротермічною обробкою.

Режим роботи лінії – дискретно-безперервний. Обробка сировини здійснюється в контейнерах спеціальної конструкції, які забезпечують занурення сировини в рідину, його переміщення за технологічними операціями Після завантаження контейнер занурюється в бак першої гідротермічної обробки, де знаходиться в підігрітій воді при температурі 90…95 0С. Далі вимочена сировина перезавантажується в бак другої гідротермічної обробки для зупинки мікробіологічного процесу і якісної промивки матеріалу в підігрітій воді при температурі 50…70 0С. Завдяки інтенсифікації процесу в 3…5 разів за рахунок створення відповідного аеродинамічного та тепловологісного режимів конвеєрна триярусна установка модернізована в одно стрічкову, в останніх зонах якої лляна треста доводиться до кондиційної вологості за рахунок обробки пароповітряною сумішшю.

Дослідно-промислова перевірка роботи технологічної лінії показала, що загальна тривалість основного процесу скорочується в 1.5…2 рази, знижуються питомі витрати теплоти, електроенергії, води (на 20…30 %) та збільшується вихід довгого волокна (на 0.5…1.0 %) при покращенні його якісних показників, збільшується ступінь механізації технологічних операцій.

Ключові слова: лляна треста., гідротермічна обробка, конвеєрна сушильна установка

Посилання

Danilov, O.L., Leonchik, B. I.. (1986). Ekonomiia enerhii pry teplovii sushtsi [Saving energy with heat drying]. Moskow: .Enerhoatomizdat, 136.

Shelimanov, V. O., Shelimanova, O. V. (2017). Osoblyvosti sushinnia materialiv u produvnomu shari [Features of drying materials in the purge layer]. Kyiv TsP «Komprint», 118.

Borovskyi, V. R., Shelymanov, V. A.. (1985). Teploobmen tsylyndrycheskykh tel malыkh radyusov y ykh system [Heat transfer of cylindrical bodies of small radii and their systems]. Kyiv Nauk. dumka, 208.

Shelimanova, O. V.. Tkachenko, V. R. (2019). Intensyfikatsiia vnutrishnoho teplomasoperenosa pry pererobtsi syrovyny roslynnoho pokhodzhennia [Intensification of internal heat and mass transfer during processing of raw materials of plant origin]. Enerhetyka i avtomatyka, 5, 97-106.

https://doi.org/10.31548/energiya2019.05.097

Завантаження

Опубліковано

2020-12-10

Номер

№ 4 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).