Підвищення організаційно-технологічної надійності потокових ліній біогазових установок
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2020.04.122Анотація
Необхідність оцінки технологічних систем виробництва біогазу обумовлена потребою у визначенні їх експлуатаційних, технологічних, техніко-економічних та проектних характеристик.
Метою дослідження є розробка методики оцінки експлуатаційних показників надійності обладнання потоково-технологічних ліній біогазових установок.
Основним елементом технологічного обладнання виробництва біогазу, який забезпечує кількісний і якісний склад живильних речовин в бункерах- накопичувачах біогазових установок, є барабанні подрібнювачі – змішувачі, годинна продуктивність яких визначає такт роботи потоково-технологічної лінії. Всі інші технологічні операції повинні бути узгоджені з основною за якісними показниками, ритмом роботи і продуктивністю.
Для оцінки експлуатаційно-технологічних характеристик доцільно використовувати продуктивність, потоковість і надійність.
Надійність потоково-технологічних ліній біогазових установок, яка є результатом роботи всього комплексу технологічного обладнання, залежить не тільки від показників надійності цих машин і процесів їх взаємодії, а й від кількості та типу їх з'єднань.
Комплексним показником надійності технологічної лінії виробництва біогазу є коефіцієнт готовності.
Основними методами підвищення надійності ліній біогазових установок є: зменшення загальної кількості обладнання в технологічній лінії; використання обладнання з більш високою надійністю; ненавантажене і навантажене резервування менш надійного обладнання; створення багатосекційних систем.
Встановлено, що організаційно-технологічна надійність потокових процесів виробництва біогазу забезпечується за рахунок вибору раціональної структури і кількісного складу, а також узгодження обладнання в біоенергетичних комплексах і технологічних лініях за базовими параметрами з урахуванням їх статистичних особливостей.
Ключові слова: біогазова установка, потоково-технологічна лінія, продуктивність, надійність, коефіцієнт готовності, резервування
Посилання
Nikitin, G. A. (1990). Metanovoye brozheniye v biotekhnologii [Methane fermentation in biotechnology]. Kyiv: Vishcha shkola, 207.
Semenenko, I. V. (1996). Proektirovaniye biogazovykh ustanovok [Planning of biogas options]. Sumi: P «MakDon», IPP «Mriya-1» LTD, 347.
Mkhitaryan, N. M. (1999). Energetika netraditsionnykh i vozobnovlyayemykh istochnikov [Energy of unconventional and renewable sources]. Kyiv: Naukova dumka, 320.
Zadorov, V. B. (2003). Systemnyi analiz obiektiv i protsesiv: tekhnolohichni osnovy: navch. posibnyk [System analysis of objects and processes: technological bases: a textbook]. Kyiv: KNUBA, 276.
Telkov, Yu. K. (1978). Sistemnyy analiz i metodologiya avtomaticheskogo proektirovaniya nepreryvnykh tekhnologicheskikh proizvodstv [System analysis and methodology for the automatic design of continuous technological production]. Moskow: Akademiya narodnogo khozyaystva, 159.
Ramsh V. Yu., Potapenko M. V., Sharshon V. L. (2018). Vybir kryteriiu optymizatsii podribniuvachiv-zmishuvachiv biohazovykh ustanovok [Selection of the criterion for optimization of shredders-mixers of biogas plants]. Enerhetyka i avtomatyka, 1, 135-144.
https://doi.org/10.31548/energiya2018.01.135
Shevchenko, V. S. (1974). Vvedeniye v optimal′noye proyektirovaniye mashin [An introduction to optimal machine design]. Minsk: Nauka i tekhnika, 112.
Gnedenko, B. V., Belyayev YU. K., Solov′yev A. D., Kashtanov V. A. (2013). Matematicheskiye metody v teorii nadezhnosti [Mathematical methods in the theory of reliability]. Moskow: Knizhnyy dom LIBROKOM, 550.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
