Фактори оптимізації температурного графіка відпуску теплоти в системах комунальної теплоенергетики. частина 1. Мінімізація втрат теплоти з відхідними газами котла
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2022.04.055Анотація
Приводом для неоднозначної оцінки високотемпературних режимів відпуску теплоти є вплив температури теплоносія у зворотному трубопроводі на ефективність роботи і термодинамічний ККД джерел теплоти в централізованих системах теплопостачання (ЦСТ). Непродуктивні втрати теплоти обумовлені втрати теплоти з відхідними газами.
Мета дослідження – обґрунтування доцільності впровадження утилізації теплоти продуктів згорання у конденсаційному теплообміннику- утилізаторі.
Результати розрахунків підтверджують, що суттєвого зменшення втрат теплоти з відхідними газами та відповідного збільшення ефективності роботи агрегату можна досягти, якщо зменшувати температуру відхідних газів після утилізатора нижче точки роси. Без впровадження конденсаційних котлів або конденсаційних теплообмінників-утилізаторів і без зміни способу регулювання перехід на низькотемпературний графік відпустку теплоти призведе лише до погіршення загальних показників ефективності системи теплопостачання.
Ключові слова: відпуск теплоти, високотемпературний режим, втрати теплоти з відхідними газами, теплообмінник- утилізатор
Посилання
Directive (eu) 2018/2001 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2018 on the Promotion of the Use of Energy from Renewable Sources (recast) (Text with EEA relevance). Official Journal of the European Union. 21.12.2018.
Koliienko, A. H., Shelimanova, O.V. (2020). Pidvyshchennia efektyvnosti rehuliuvannia vidpusku teploty v tsentralizovanykh systemakh teplopostachannia [Increasing the efficiency of regulation of heat release in centralized heat supply systems]. Enerhetyka i avtomatyka, 5, 81-97.
Stepanov, D. V., Korzhenko, Ye. S., Bodnar, L. A. (2011). Kotelni ustanovky promyslovykh pidpryiemstv [Boiler installations of industrial enterprises]. Vinnytsia: VNTU, 120.
Teplovoi raschet kotelnыkh ahrehatov (Normatyvnyi metod) [Thermal calculation of boiler units (Normative method)]. Yzd. 2-e. Pod red. N. V. Kuznetsova. Moskow: Enerhyia, 296.
Ravych, M. B. (1974). Haz y eho prymenenye v narodnom khoziaistve [Gas and its application in the national economy]. Moskow: Nauka, 368.
Soroka, B. S., Horupa, V. V. (2017). Analyz protsessa kondensatsyy vodianoho para v hazovykh atmosferah y produktakh shoranyia [Analysis of the water vapor condensation process in gaseous atmospheres and combustion products]. Enerhotekhnolohyy y resursosberezhenye, 1, 3-18.
Pieper, H., Ommen, T. S., Markussen, W. B., Elmegaard, B. (2017). Optimal usage of low temperature sources to supply district heating by heat pumps. Proceedings of ECOS 2017: 30th International Conference of Efficiency, Cost, Optimization, Simulation and Environmental Impact of Energy Systems.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
