Принципи формування місць розташування біогазових установок з використанням нейромережі
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya5(69).2023.005Анотація
В умовах воєнного часу та в післявоєнний період гостро встає проблема енергонезалежності як кожної об’єднаної територіальної громади, так і всієї України. Особливо актуальним завданням в цьому контексті є визначення місцевих енергоресурсів і на цій основі формування місць розташування біогазових установок – стабільних енергетичних джерел громади.
Метою роботи є обґрунтування принципів розташування біогазових установок у межах територіальних громад на основі застосування штучної нейромережі.
Для досягнення зазначеної мети вирішувались такі задачі: розроблення методичного апарату формування ресурсно-сировинної бази біогазового виробництва та обґрунтування принципів розташування біогазових установок з використанням штучної нейронної мережі.
Найважливішими результатами дослідження є розроблення методичного апарату формування ресурсно-сировинної бази біогазового виробництва за допомогою спеціалізованої бази даних на веб-порталі «Трипілля» та синтезу конфігурації розташування біогазових виробництв з використанням нейромережі, що дозволяє значно скоротити часові витрати на обґрунтування та побудову енергонезалежних об’єднаних територіальних громад України. Наведено приклад застосування запропонованого методичного апарату для визначення місць розташування біогазових виробництв в Переяславській об’єднаній територіальній громаді.
Ключові слова: біометан, нейромережа, біогазова установка, встановлена електрична та теплова потужність, база даних
Посилання
Biometan – haz maibutnoho, dzherelo staloi, vidnovliuvanoi ta chystoi enerhii [Biomethane is the gas of the future, a source of sustainable, renewable and clean energy]. Available at: https://uabio.org/materials/video/15400/
Georgy Heletukha, Petro Kucheruk, Yuriy Matveev (2022). Perspektyvy vyrobnytstva biometanu v Ukraini [Prospects of biomethane production in Ukraine]. Analytical note No. 29 of the Bioenergy Association of Ukraine, 60.
Masdemont P.R., Galindo D.G., Ugina A.M., Karampinis M., Dragnev S., Zhelezna T. (2022). Enerhiia z ahropromyslovykh zalyshkiv [Energy from agricultural residues]. Kyiv, 60.
Veb-portal “Trypillia”. Pidpryiemstva APK. ["Tripillia" web portal. Agricultural enterprises]. Available at: https://tripoli.land/ua/companies#
Altug S., Mo-Yuen C., Joel H. (1999). Trussell Fuzzy Inference Systems Implemented on Neural Architectures for Motor Fault Detection and Diagnosis. IEEE Transactions On Industrial Electronics, 46 (6).
Cook, R. Dennis; Weisberg, Sanford. (1982). Residuals and Influence in Regression. New York: Chapman and Hall. Retrieved from the University of Minnesota Digital Conservancy.
Suleiman, A. A., Abdullahi, U. A., & Ahmad, U. A. (2015). An Analysis of Residuals in Multiple Regressions. International Journal of Advanced Technology in Engineering and Science, 3(1), 563-570.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
