Фактори використання відходів в якості палива в теплоенергетичних системах. Частина 1. Дослідження процесів горіння ТПВ
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya5(69).2023.048Анотація
Приводом для неоднозначної оцінки доцільності використання котельних систем централізованого теплопостачання для спалювання твердих побутових відходів( ТПВ) є специфічний склад ТПВ і особливості процесу їх горіння. Досвід роботи сміттєспалювальних заводів свідчить про необхідність використання з цією метою спеціального паливоспалювального обладнання і складних систем очищення продуктів згорання.
Мета дослідження – визначення умов впровадження систем спалювання ТПВ, які б відповідали вимогам екологічної та економічної ефективності.
У статті представлені результати експериментальних досліджень процесу спалювання ТПВ і рекомендації щодо безпечної і ефективної організації такого процесу.
Визначені основні чинники негативного впливу на довкілля, пов’язані як безпосередньо із організацією процесу горіння, так і зі складом продуктів згорання, зокрема, високим вмістом сірки та хлору в складі ТПВ.
Результати досліджень підтверджують, що використання відходів як палива вимагає специфічних умов організації процесу горіння, експлуатації паливоспалювальних установок і облаштування систем очищення продуктів згоряння.
Показано, що склад ТПВ і їх горючі характеристики суттєво відрізняються від відомих видів твердого і альтернативного виду палива. Це призводить до необхідності реконструкції існуючих теплофікаційних котлів на твердому паливі
Ключові слова: тверді побутові відходи, організація процесу горіння, очищення продуктів згорання
Посилання
Pro skhvalennia Natsionalnoi stratehii upravlinnia vidkhodamy v Ukraini do 2030 r. [On the approval of the National Waste Management Strategy in Ukraine until 2030]. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 8 lystopada 2017 r. № 820 –r. Kyiv. Available at: https://www.kmu.gov.ua/npas/250431699.
Pro zatverdzhennia Natsionalnoho planu upravlinia vidkhodamy do 2030 r. [On the approval of the National Waste Management Plan until 2030]. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20 liutoho 2019 r. № 117-r. Kyiv, Available at: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnogo-planu-upravlinnya-vidhodami-do-2030-roku
Zakon Ukrainy «Pro upravlinnia vidkhodamy» vid 20.06.2022 № 2320-IX. [Law of Ukraine "On Waste Management" dated June 20, 2022 No. 2320-IX]. Available at: https://ips.ligazakon.net/document/T222320?an=2.
Williams, Paul T. (2005). Waste treatment and disposal 2nd 2005.
Council Directive 2006/12/EC of the European Parliament and of the Council of 5 April 2006 on waste). Official Journal of the European Union. 2006, L 114, 27.4.2006, 9–21.
Chmel, V. M., Novikova, I. P. (2022). Hazyfikatsiia pobutovykh vidkhodiv. Problemy ekolohii ta ekspluatatsii obiektiv enerhetyky: Zbirnyk prats [Gasification of Housegold Vaste. Problems of ecology and operation of energy facilities]. Kyiv: IVTs ALKON NAN Ukrainy, 161.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
