Особливості перекладацького відтворення концепту JUSTICE / СПРАВЕДЛВІСТЬ в українських перекладах англомовного міжнародно-правового дискурсу
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.02.004Анотація
Стаття присвячена вивченню особливостей перекладацького відтворення концепту JUSTICE / СПРАВЕДЛВІСТЬ у українських перекладах міжнародно-правових документів. Мета статті – ідентифікація перекладацьких трансформацій, що застосовуються для відтворення структурно-концептуальних ознак концепту JUSTICE / СПРАВЕДЛВІСТЬ і здатні впливати на де-інтенсифікацію семантичного зв’язку між концептом і його структурними компонентами у вихідному англомовному тексті і його українському перекладі. Для вирішення мети застосовано метод зіставного перекладацького аналізу у поєднанні із контекстуально-інтерпретаційним аналізом. Стаття дійшла таких основних висновків. Під час відтворення структурно-концептуальних ознак концепту JUSTICE / СПРАВЕДЛВІСТЬ в українських перекладах англомовних документів міжнародного права ідентифіковані такі основні перекладацькі трансформації: синтаксичні трансформації заміни дієприкметникового звороту підрядним означальним реченням, складносурядного речення на складнопідрядне із з’ясувальним і означальним підрядним зв’язком; додавання; опущення; транспозиції; трансформації модуляції; граматичні трансформації – частиномовної перекатегоризації; заміни активного стану у англійськомовному міжнародно-правовому тексті-джерелі пасивним станом в тексті українського перекладу. Деякі перекладацькі трансформації здатні впливати на послаблення взаємозв’язку між концептом JUSTICE / СПРАВЕДЛВІСТЬ і словами на позначення його концептуальних ознак. Зокрема, застосування синтаксичних трансформацій може мати своїм наслідком синтаксичні перетворення у синонімічному ряді – розрив ряду синонімічних одиниць на позначення когнітивних ознак концепту JUSTICE / СПРАВЕДЛВІСТЬ із лексемою justice / справедливість. Послабленню такого зв’язку сприяють також трансформації опущення й додавання – якщо вони структурно «віддаляють» (на рівні конотативних значень) одиниці із семою «справедливість» від їхніх нормативно-семантичним означень, а також граматична трансформація заміни активного стану у тексті оригіналу пасивним станом в тексті українського перекладу.Посилання
Alcaraz, E.and Hughes, B. (2005). Legal Translation Explained. l " ed. Manchester: St. Jerome Publishing, 204 p.
Baker, М., Saldanha, G. (2009). Routledge Encyclopedia of Translation Studies.Routledge, 674 p.
Beijing Declaration (1995). Retrieved from: Beijing Declaration (un.org)
Bowen, A. (2021). Intercultural translation of vague legal language: The right to silence in the Northern Territory of Australia. Legal and institutional translation: Functions, processes, competences. Introduction. Target. International Journal of Translation Studies. Vol. 33 (2). P. 308-340.
Charter of the United Nations and Statute of the International Court of Justice (1945). San Francisco. 30 p. Retrieved from: uncharter.pdf
Cone, N. (2020). Speech Acts in UN Treaties: A Pragmatic Perspective. Open Journal of Modern Linguistics, Vol. 10. No 6, pp. 813-827.
Gianluca, P. (2019). Corpus Methods in Legal Translation Studies. Research Methods in Legal Translation and Interpreting: Crossing Methodological Boundaries. In Łucja Biel, Jan Engberg, M. Rosario Martín Ruano, and Vilelmini Sosoni (eds.). Abingdon: Routledge. P.13–28.
Judenko, A. I. (2018). Perevod mezhdunarodno-pravovogo teksta: kognitivno-pragmaticheskij i lingvisticheskij aspekty. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho lingvisticheskoho universatetu. Serija Folologiya. Vyp. 21 (2). S. 135–143.
Kravchenko, N., Prokopchuk, M., Pozhar, A., Rozhkov, Y., & Kozyarevych-Zozulya, L. (2022). Illocutionary Pragmatic Adaptation Challenge: Ukrainian Translations of English-language Soft Law Texts. Amazonia Investiga. Vol. 11(49). P. 267-276.
Kravchenko, N. K., Nikolska N. V. (2020). Discourse structure relationships (based on International legal “Soft Law” discourse). Mizhnarodnyj filologichnyj chasopys. International journal of philology. Vol. 11 (1). P. 101-107. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2020.01.101
Kravchenko, N., Pasternak, T., Davydova, T. (2020). Institutional eco-pragmatics vs. anthropo-pragmatics: problems, challenges, research perspectives. Cogito. Multidisciplinary research journal. Vol. XII (2). P. 24-39.
Kravchenko, N. K. (2006). Interaktivnoje, zhanrovoje I kontcep-tualnoje modelirovanije mezhdunarodno-pravovogo dyskursa. Kyev: Feferat. 320 p.
Parra-Galiano, S. (2021). Translators’ and revisers’ competences in legal translation. Legal and institutional translation: Functions, processes, competences. Introduction. Target. International Journal of Translation Studies. Vol. 33 (2), P. 175-182. P. 228-253.
Pekinska declaratsyja (1995). URL: Пекінська декларація (укр/рос) | від 15.09.1995 (rada.gov.ua).
Popineau, J. (2021). Traduire des technolectes juridiques ou jurilectes dans la presse française et anglaise : approche juritraductologique et terminologique. Meta. Vol. (62), 2021. Р. 239–504.
Ramos, F. P. (2021). Legal and institutional translation: Functions, processes, competences. Introduction. Target. International Journal of Translation Studies. Vol. 33 (2). P. 175-182.
Ramos, F. P. (2018). Institutional Translation for International Governance. Enhancing Quality in Multilingual Legal Communication. London-New York: Bloomsbury. 228 p.
Sarcevic, S. (2000). New Approach to Legal Translation. 2nd ed. London: Kluwer Law International. 308 p.
Selivanova, O. O. (2012). Problema modeliuvannia perekladatskoho protsesu. Svit svidomosti v movi. Cherkasy: Yu.Chabanenko. 488 s.
Selivanova, O. O. (2011). Lingvistychna entsyklopedija. Poltava: Dovlilla. 844 s.
Simonnæs, I., Marita, Kristiansen, M. (eds.). (2019). Legal Translation: Current Issues and Challenges in Research, Methods and Applications. Berlin: Frank & Timme. 407 pp.
Stern, L, Liu, X. (2019). Ensuring interpreting quality in legal and courtroom settings: Australian Language Service Providers’ perspectives on their role. Journal of Specialised translations. Vol. 32 (July). P. 90-120.
Stern, L. (2018). Legal interpreting in domestic and international courts: Responsiveness in action. In Angela Creese and Adrian Blackledge (eds). The Routledge Handbook on Language and Superdiversity. London/New York: Routledge. P. 396-411.
Universal Declaration of Human Rights (1948). URL: eng.pdf (ohchr.org).
Vasilchuk, V. O. (2005). Zmist I znachennia kategorii spravedlyvosti u mizhnarodnomu pravi. Problemy filosofii prava. Tom III (1–2). S. 293–298.
Zagalna deklaratsyja prav ludyny (1948). URL: Загальна декларація прав людини (рос/укр) | від 10.12.1948 (rada.gov.ua).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
