Етимологічний аналіз наукових назв культурних дерев і кущів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog15(1).2024.04Анотація
Дендроніми є одним із найдавніших пластів лексики, а їх дослідження у зіставному та когнітивно-ономасіологічному аспектах становить один із актуальних напрямів сучасної лінгвістики. Попри потужну традицію вивчення дендронімів, поза увагою дослідників залишаються наукові назви культурних дерев і кущів. Мета статті – визначити етимологію наукових назв культурних дерев і кущів, реконструювати мотиватори номінації дендронімів. У дослідженні застосовано етимологічний аналіз дедронімів і зіставний метод, матеріалом слугували 16 біноменів. Проведений аналіз довів, що процес номінації дерев і кущів у латинській і українській мовах спирається здебільшого на механізми пропозиційно-диктумної мотивації, яка закріплює в структурі найменування істинні знання про об’єкт номінації. Переважає предикатно-аргументний різновид пропозиційно-диктумної мотивації. Як у латинській, так і в українській мовах реконструкція мотиваторів назв багатьох дерев і кущів залишається гіпотетичною, навіть у межах етимологічних розвідок одного слова дослідники актуалізують різні мотиватори найменування, вбачаючи зв’язки з різними ознаками й характеристиками рослини: зовнішнім виглядом, кольором, запахом, смаком, походженням або місцезростанням, часом цвітіння або дозрівання, властивостями, призначенням, особливостями використання у людській практиці та іншими чинниками. Оскільки процес доместикації дерев і кущів має тривалу історію, у назвах багатьох дендронімів як у латинській, так і в українській мовах реконструйовано праіндоєвропейські основи. Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі у підготовці фахівців у галузі садово-паркового і лісового господарства.
Посилання
Melnychuk, O.S. (Ed.). (1982-2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language] (Vol. 1 -6). Kyiv: Naukova dumka.
Kalko, V.V. (2003). Kohnityvno-onomasiolohichnyi analiz nazv likarskykh roslyn v ukrainskii movi [Cognitive Onomasiological analysis of Officinal Plants’ Names in the Ukrainian Language.]. (Dissertation abstract). Mechnikov National University, Odesa.
Nechytailo, V.A., Badanina, V.A. & Hrytsenko, V.V. (2005). Kulturni roslyny Ukrainy [Cultivated plants of Ukraine]. Kyiv: Fitosotsiotsentr.
Sabadosh, I.V. (2014). Istoriia ukrainskoi botanichnoi leksyky (XIX - pochatok XX st.) [History of Ukrainian botanical vocabulary (XIX – beg. XX)]. Uzhhorod : Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet.
Usyk, L. (2017). Kohnityvno-onomasiolohichna rekonstruktsiia otsinnoho komponenta u semantytsi fitonimiv (na materiali nazv likarskykh roslyn u nimetskii, anhliiskii, rosiiskii ta ukrainskii movakh) [Cognitive and onomasiological reconstruction of the evaluative component in the semantics of phytonyms (on the material of the names of medicinal plants in German, English, Russian and Ukrainian languages)]. (Doctoral dissertation). National Pedagogical Drahomanov University, Kyiv.
Kharchenko, S.V. (2019). Intehrovanyi slovnyk dendronimiv yak zasib unifikatsii nazv zelenykh nasadzhen parkiv i skveriv [Integrated dictionary of dendronims as a means of unification of names of park greenary and squares], International Journal of Philology, 10(1), 83-93.
Shynkaruk, V. D., Balalaieva, O.Iu., & Vakulyk, I.I. (2017). Lingua Latina agrobiologica. Kyiv: Milenium.
Shynkaruk, V.D., Vakulyk, I.I., Kushnir, A.I., Kharchenko, S.V., & Lychuk, M.I. (2019). Rozrobka novitnikh pryntsypiv stvorennia reiestru tsinnykh derev i kushchiv parkiv i skveriv m. Kyieva na osnovi terminolohichnykh standartiv [Development of the new principles for creating a register of valuable trees and shrubs of Kyiv parks and squares based on terminological standards]. Kyiv : Milenium.
Shestakova, S. (2010). Motyvatsiia suchasnykh ukrainskykh fitonimiv [Motivation of modern Ukrainian fitonyms], Ukrainska mova, 2, 44-49.
Balalaieva, O. (2020). High-frequency Greek and Latin roots denoting plant parts. Euromentor, 11(2), 137-145.
Blažek, V. (2018). Іndo-European Dendronyms in the Perspective of External Comparison. Journal of Indo-European Studies, 46 (1/2) Spring-Summer, 1-45.
Caceres-Lorenzo, M.T., & Salas-Pascual, M. (2022). What do phytonyms name? The definition of plant names in academic dictionaries. Revue Romane, 57(2), 343-366.
Dębowiak, P. & Waniakowa, J. (2019). Semantic Motivation of Plant Names as a Part of their Etymology. The Landscape of Lexicography. Lisboa, Centro de Linguística da Universidade de Lisboa & Centro de Línguas, Literaturas e Culturas da Universidade de Aveiro, 173-200.
Fenwick, R. S. (2016). Descendants and ancestry of a Proto-Indo-European phytonym *meh₂l- . The Journal of Indo-European Studies, 44, 441-456.
Genaust, H. (2012). Etymologisches Wörterbuch der botanischen Pflanzennamen (3rd ed. überarbeit. und erw. Aufl). Hamburg: Nikol.
Hrytsenko, S. P., & Balalayeva, O. Y. (2008). Latin language for the students-agrobiologists: manual. Kyiv, Tcentr uchbovoi literatury.
Urniaż, А.J. (2021). Shapes in Botanical Names: A Polyconfrontative Approach. Academic Journal of Modern Philology, 12, 219-229. DOI: 10.34616/ajmp.2021.12
Vaan de, M. (2016). Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages. Leiden Indo-European etymological dictionary series, 7. Brill.
Waniakowa, J. (2021). Gwarowe nazwy roślin jako odbicie nastawienia użytkowników gwar do przyrody (Ujęcie historyczno-porównawcze). Poradnik Jezykowy, 3, 45–59. DOI: 10.33896/PorJ.2021.3.4
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
