М'яке право як окремий підтип міжнародно-правового дискурсу: до проблеми диференціації у лінгвістичному аспекті

Анотація

У статті аналізується дискурс міжнародного м’якого права з точки зору його структурних, комунікативних, модальних, лексико-семантичних і синтаксичних особливостей, які відрізняють ці квазіюридичні тексти від загальнообов’язкового жорсткого права. Метою дослідження є визначення лінгвістичних та комунікативних параметрів дискурсу м’якого права як окремого підтипу в межах міжнародно-правового дискурсу. З’ясовано, що лінгвістичні параметри м’якого права включають використання пасивних конструкцій, безособових речень, складних хеджів, дієслів із семантикою рекомендації, бажаності та декларації, які вводять юридичні тексти. У позиції фразового суб’єкта  замість позначень держав-учасників використовуються назви об’єктів або цілей їхньої дії. Ці мовні засоби реалізують модальність рекомендації, бажаності, дозволеності та можливості на противагу модальності зобов’язання, характерної для текстів жорсткого права. Комунікативні параметри дискурсу м’якого права включають специфіку комунікативної мети та комунікативної структури. Комунікативна мета є полікомпонентною, оскільки містить інваріантну складову – рекомендацію узгоджених правил міжнародної поведінки, та варіативні стратегії: тлумачення норм міжнародного права; виявлення солідарності щодо намірів держав діяти в єдиному напрямку; підготовки майбутніх документів з обов'язковою юридичною силою. З точки зору комунікативної структури, дискурс «м’якого права» структурований за допомогою лінійних та інтерактивних комунікативних ходів. Типова лінійна структура співвідноситься з змістовно-композиційною організацією тексту м’якого права та включає п’ять компонентів – комунікативних ходів: прийняття, обґрунтування, визначення ключових термінів, встановлення рекомендованих нормативних правил і сфери застосування, а також факультативний компонент – інструменти, що забезпечують виконання норм документу. Інтерактивна структура стосується кваліфікації нормативних висловлень на основі функціонального критерію – функції, що приписується встановленій нормі або її компонентам: роз’яснення, коментар, застереження тощо. Для текстів міжнародного м’якого права типовими є двокомпонентні інтерактивні ходи, де попередні ходи або ряд ходів містять різні обґрунтування того, чому необхідне наступна нормативна регламентація. Перспективою для майбутніх досліджень вбачаємо диференціацію жанрів м’якого права з лінгвістичної точки зору.