Фреймова організація концепту «Хвороби Тварин» в англійській мові
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.002Анотація
У статті розглянуто особливості репрезентації концепту ХВОРОБИ ТВАРИН в англійській мові в рамках фреймової теорії, широко відомої і визнаної як у вітчизняній, так і зарубіжній когнітології. Мета роботи – показати, як накопичені знання і інформація про хвороби тварин структуруються у фреймових концептуальних моделях і закріплюються у свідомості носіїв англійської мови. Матеріалом дослідження послужила вибірка лексикографічних даних, зафіксованих в англійських спеціалізованих і філологічних словниках та енциклопедичних довідниках. В ході аналізу ми спиралися на методи суцільної вибірки мовного матеріалу, дефініційного і фреймового аналізів. У дослідженні не тільки презентується низка визначень терміну «фрейм», а й уточнюється його поняття, описується фреймовий підхід до вивчення концепту. Завдяки аналізу словникових дефініцій концепту ХВОРОБИ ТВАРИН виокремлено його когнітивні ознаки: «розлад здоров’я», «порушення діяльності організму тварини» та додаткову семантичну ознаку – «причину появи хвороби», викликану інфекцією або порушенням здоров’я, а не випадковістю. Спираючись на типологію базисних фреймів С. Жаботинської було структуровано фрейм концепту ХВОРОБИ ТВАРИН на підґрунті предметного, посесивного та акціонального фреймів. Вершинними вузлами фрейму є АГЕНС, ПАЦІЄНС, та ІНСТРУМЕНТ. Структури знання, що знаходять репрезентацію через лексичні одиниці англомовної термінології на позначення хвороб тварин представлено також й у вигляді когнітивної моделі іншого типу – структурування класифікаційного фрейму, який являє собою сукупність категорій і когнітивних ознак, ієрархічно об’єднаних і виражених термінами. Ця фіксована структура моделює галузь спеціалізованого знання і має певну ієрархічну будову, яка складається з субфреймів, слотів і субслотів. Зроблено висновок, що для моделювання концепту доцільно використовуват традіційні одиниці когнітівістікі (фрейм, гештальт, сценарій, скрипт), які мають більш чітку, ніж концепт, структуру. Інформація про концепт ХВОРОБИ ТВАРИН в сукупності з закріпленими за ним когнітивними ознаками, які формують концептуальні схеми і породжують комбінації фреймів, структурує концептуальний простір ХВОРОБИ ТВАРИН, що відображається в англійській мові.Посилання
Dubynets, Z. O. (2017). Kontsept KHVOROBA v movnii kartyni svitu ukraintsiv ta rosiian [“DISEASE” concept in linguistic world picture of Ukrainians and Russians]. Herald of Lviv University. “Philology” series. Lviv, 64(2), P. 366-375.
Zhabotynska, S. A. (2018). Kontseptualnyi analiz movy: freimovi merezhi [Concept analysis of language: frame networks]. Language: scientific and theoretical linguistic herald. Odesa, 9, P. 81–92.
Labenko, O. V. (2018). Kontsept KHVOROBA v ukrainskii, anhliiskii ta frantsuzkii movakh: etnolinhvistychnyi rakurs [Concept DISEASE in Ukrainian, English and French: ethnolinguistic perspective]. Lviv philological herald. Lviv: LDU BZhD, P. 49-54.
Levytskyi, A. E. (2018). Funktsionalni pidkhody do klasyfikatsii odynyts suchasnoi anhliiskoi movy [Functional approaches to classification of the modern English language units]. Kyiv: ASA, 362 p.
Syrotin, O. S. (2021). Zasoby verbalizatsii kontseptu «khvoroba» v anhliiskii movi [Means of verbalization of the concept "DISEASE" in English]. Scientific journal “International journal of Philology”, 12(2), P. 33-37.
Brezina, V. (2018). Statistics in corpus linguistics: A practical guide. Cambridge University Press, 215 p.
Dressler, W. W. (2019). Race and ethnicity in public health research: models to explain health disparities. Annu. Rev. Anthropol. 34, P. 231-252.
De Beaugrande, R. (2018). Linguistics as discourse: A case study from semantics, Ablex Publishing Corporation, 418 p.
Edward, B. (2015). Black's Veterinary Dictionary. London: Bloomsbury, 514p.
Faber, P. (2019). Specialized knowledge representation: From terms to frames. Research in Language, 17(2), P. 197-211.
Fábregas, A. (2020). The internal structure of perfective adjectives: States and blocking. Studies in Hispanic and Lusophone Linguistics, 13(2), P. 331-360.
Fauconnier, G. (2018). Methods and Generalizations in Linguistics. In Ten Lectures on Cognitive Construction of Meaning, 456 p.
Fillmore, C. J. (2020). Frame semantics. Cognitive linguistics: Basic readings. Berlin: De Greuther, 34(2), P. 373-400.
Forkel, R. (2021). Cross-Linguistic Data Formats, advancing data sharing and re-use in comparative linguistics. Scientific data, 5(1), P. 43-55.
Haspelmath, M. (2018). How comparative concepts and descriptive linguistic categories are different. Aspects of linguistic variation, 521 p.
L’Homme, M. C. (2020). Revisiting Polysemy in Terminology. Euralex Proceedings, 19(1), P. 415-424.
Minsky, M. A. (1974). Framework for Representing Knowledge. Berlin: De Gruyter, 304 p.
Pilitsidou, V. (2021). Frame Semantics in the Specialized Domain of Finance: Building a Termbase to Aid Translation. Euralex, 21(1), P. 263-271.
Richard, V. D. (2020). Introduction of Quantification in Frame Semantics. New-York: Cornell University, 345 p.
Rozhkov, Y., Syrotin, A. (2021), Verbalization of the Concepts of Disease and Animal Disease in English. Cogito, 13(4), P. 224-233.
Stedman, T. (2015). Stedman's medical dictionary for the health professions and nursing. Lippincott Williams & Wilkins, Philadelphia, 345 p.
Syrotina, O., Rozhkov, Yu., Lashkul, V. (2022). Semantic phenomena in English clinical terminology of veterinary medicine. Cogito: Multidisciplinary research journal. Bucharest, XIV(III), P. 247-265.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
