Структура крос-культурної компетентності та рівні її сформованості
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(1).2023.011Анотація
Анотація. Вступ. Фактори, що відповідають за ефективну взаємодію між представниками різних культур, вивчали численні дослідники протягом останніх десятиліть. Такий інтерес викликаний зростаючою тенденцією до глобалізації, оскільки це означає збільшення кількості контактів у багатьох сферах, таких як міжнародна політика, бізнес, торгівля, освіта та багато інших. Тому ті, хто задіяні у міжнародних комунікаціях за своєю професією, повинні мати певні здібності та володіти необхідними знаннями, які допоможуть їм розвинути специфічні навички для успішного спілкування. Діагностика крос-культурної компетентності особистості надає важливу інформацію професіоналам, відповідальним за підбір персоналу у сфері міжнародних відносин Проаналізувати та структурувати ці вміння, знання та навички є метою даного дослідження.
Методи. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано відмінності в теоретичних визначеннях та концептуалізації структури міжкультурної компетентності. Розглянуто узагальнення його компонентів і зроблено висновки про взаємодію цих компонентів та як вони впливають на поведінку особистості, дії та результати.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналізовано концептуальну модель міжкультурної компетентності, що складається з дев’яти елементів. У різних джерелах подібні конструкції позначалися різними термінами. Однак на основі численних досліджень стало можливим створити структуру міжкультурної компетентності, яка показує співвідношення когнітивних знань, здібностей, установок, рис, робочих і поведінкових навичок під час міжкультурного спілкування. Культурний досвід і знання іноземної мови також сприяють міжкультурній ефективності, рівень якої можна виміряти. Результати вимірювань поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні результати включають поведінкові результати та результати адаптації до міжкультурного середовища, участі в ньому та демонстрації належної поведінки.
Посилання
Abbe, A., Gulick, L. M., & Herman, J. L. (2007). Cross-cultural competence in Army leaders: A conceptual and empirical foundation. Arlington, VA: US Army Research Institute for the Behavioral and Social Sciences.
Ang, S., Dyne, L. Van, Koh, C., Ng, K.-Y., Templer, J. K., Tay, C., & Chandrasekar, N. A. (2007). Cultural Intelligence: Its Measurement and Effects on Cultural Judgment and Decision Making, Cultural Adaptation, and Task Performance. Management and Organization Review, 3, 335–371. https://doi.org/10.1111/j.1740-8784.2007.00082.x
Aririguzoh, S. (2022). Communication competencies, culture and SDGs: effective processes to cross-cultural communication. Humanit Soc Sci Commun 9, 96 https://doi.org/10.1057/s41599-022-01109-4
Arredondo P, Toporek R, Brown S, Jones J, Locke DC, Sanchez J, et al. (1996). Operationalization of the Multicultural Counseling Competencies. J Multicult Couns Devel. 24(1), 42–78.
Barzykowski, Krystian & Majda, Anna & Przyłęcki, Paweł & Szkup, Małgorzata. (2019). The Cross-Cultural Competence Inventory: Validity and psychometric properties of the Polish adaptation. PLoS ONE. 14. 10.1371/journal.pone.0212730.
Bird, A., Mendenhall, M., Stevens, M. J., & Oddou, G. (2010). Defining the content
Black, J. S. & Gregersen, H., 1999. The right way to manage expats. Harvard Business Review, https://hbr.org/1999/03/the-right-way-to-manage-expats
Deardorff, D. K. (2006). Identification and Assessment of Intercultural Competence as a Student Outcome of Internationalization. Journal of Studies in International Education, 10(3), 241–266.
Earley, P. C., & Ang, S. (2003). Cultural intelligence: Individual interactions across cultures. Palo Alto, CA: Stanford University Press. Earley, P. C., & Peterson, R. S. (2004). The elusive cultural chameleon: Cultural intelligence as a new approach to intellectual training for the global manager. Academy of Management Learning and Education, 3, 100-115.
Fantini, A. E. (1995). Language, culture and world view: Exploring the nexus. International Journal of Intercultural Relations, 19, 143-153.
Gabrenya Jr, W. K., Moukarzel, R. G., Pomerance, M. H., Griffith, H., & Deaton, J. (2011). A validation study of the Defense Language Office Framework for Cross-cultural Competence. Technical report, Defense Equal Opportunity Management Institute
Gompert, D. C., Lachow, I., & Perkins, J. (2005). Battle wise: Gaining advantage in networked warfare. Washington, DC: National Defense University, Center for Technology and National Security Policy. domain of intercultural competence for global leaders. Journal of Managerial Psychology, 25(8), 810-828. doi:10.1108/02683941011089107
Hannigan, T. P. (1990). Traits, attitudes, and skills that are related to intercultural effectiveness and their implications for cross-cultural training: A review of the literature. International Journal of Intercultural Relations, 14, 89-111.
Harrison, J. K., Chadwick, M. & Scales, M. (1996). The relationship between cross-cultural adjustment and the personality variables of self-efficacy and self-monitoring. International Journal of Intercultural Relations 20, 167–185.
Raj Aggarwal & Yinglu Wu (2021) Cross-Cultural Competence Development for Business Students, Journal of Teaching in International Business, 32:2, 103-108, DOI: 10.1080/08975930.2021.1987021
Ren-Zhong Peng, Chongguang Zhu, Wei-Ping Wu.(2020). Visualizing the knowledge domain of intercultural competence research: A bibliometric analysis. International Journal of Intercultural Relations, 74, 58-68.
Shaffer, M. A., Harrison, D. A., Gregersen, H., Black, J. S., & Ferzandi, L. A. (2006). You can take it with you: individual differences and expatriate effectiveness. Journal of Applied psychology, 91(1), 109. https://doi.org/10.1037/0021-9010.91.1.109
Sorrel. M.A. , García L.F., Aluja A., Rolland J.P., Rossier J., Roskam, J.P., Abad F.J . (2021). Cross-Cultural Measurement Invariance in the Personality Inventory for DSM-5, Psychiatry Research, 304.
Tarique, I. & Weisbord, E. (2013). Antecedents of dynamic cross-cultural competence in adult third culture kids (ATCKs). Journal of Global Mobility: The Home of Expatriate Management Research, 1(2), 139–160. https://doi.org/10.1108/JGM-12-2012-0021
Thornson, C. A., & Ross, K. G. (2010, March). Interim construct validation report for the DLO Research Initiative. (Technical report prepared for the Defense Equal Opportunity Management Institute [DEOMI], Patrick AFB, FL). Orlando, FL: Cognitive Performance Group.
Ting-Toomey, S., & Kurogi, A. (1998). Facework competence in intercultural conflict: An updated face-negotiation theory. International Journal of Intercultural Relations, 22, 187-225.
Van der Zee, K. I., & van Oudenhoven, J. P. (2001). The Multicultural Personality Questionnaire: Reliability and validity of self and other ratings of multicultural effectiveness. Journal of Research in Personality, 35, 278-288.
Wang, Y. W., Davidson, M. F., Yakushko, O. F., Savoy, H. B., Tun, J. A., & Bleiern, J. K. (2003). The Scale of Ethnocultural Empathy: Development, validation, and reliability. Journal of Counseling Psychology, 50, 221–234.
Webster, D. M., & Kruglanski, A. W. (1994). Individual differences in need for cognitive closure. Journal of Personality and Social Psychology, 67, 1049–1062.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
