Версифікація мовних одиниць в об’єктиві морфологічної статистики (сучасна британська та німецька поезія)

Анотація

У статті подається статистичний лінгвістичний аналіз морфологічного складу, що представлений в британській та німецькій поезії. Аналізується частиномовна приналежність слів як предмет стилеметрії. Використання статистичного аналізу тексту для визначення набору ключових слів у британській поезії допомагає кількісно оцінити параметри її мовного стилю, і це доповнює якісний аналіз мовних явищ.

Статистика мови досліджуваної поезії включає в себе аналіз різних лінгвістичних аспектів, які характерні для поетичного мовлення в сучасній літературі. Позиціонується науковий інтерес до морфологічної статистики мови британської поезії для аналізу структурних особливостей поетичного тексту. Іменники в поезії використовуються для назви об'єктів, ідей, абстрактних понять, а також для створення образів та символіки. Вони можуть мати значущу роль у створенні образів та концепцій поетичного тексту. Дієслова визначають дії, події та стан об'єктів у поезії, інші граматичні класи слів допомагають створити ритм, темп, рух і виразність в поетичному тексті. Службові слова використовуються для побудови синтаксичних структур і забезпечення зв'язності між словами та реченнями в поезії. Визначення кількості мовних одиниць певного граматичного класу в поезії слугує надійним інструментом для вивчення відображення найістотніших рис та статистичних параметрів поетичного дискурсу.

Представлений у статті матеріал дослідження та подальшого аналізу їх морфологічного потенціалу добирався із сучасних оригінальних творів британських поетів, що містяться літературні антології, бібліотеки та веб-ресурси, які спеціалізуються на поезії. Прикладами для лінгвістичного морфологічного аналізу є творчість Керол Енн Даффі (Carol Ann Duffy), Шеймаса Джастіна Гіні (Seamus Justin Heaney), Симона Армітеджа (Simon Armitage), Т.С. Еліота (Т.С. Eliot), Доріс Каркендейл (Doris Kareckendey) Ульріке Альмут Зіттау (Ulrike Almut Sandig), Яна Вагнера (Jan Wagner), Дурс Грюнбайн (Durs Grünbein) та Кай Віланд (Kai Wieland). Спостережено, що не існує жорстких правил щодо того, які частини мови повинні превалювати в поезії загалом, і це завжди залишається в сфері творчості автора. Проаналізовані аспекти морфологічного аналізу можуть бути застосовані до поезії різних історичних періодів та літературних напрямів в британській та німецькій поезії з метою дослідити їхні особливості та еволюцію мовного вираження, що й визначає перспективу подальших розвідок у цьому напрямку.