Етимологія латинських і українських назв культурних рослин
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(3).2023.03Анотація
Назви рослин є особливою тематичною групою лексики, формування якої тривало на різних історичних етапах розвитку суспільства. Попри достатньо потужну вітчизняну традицію дослідження фітонімів, поза увагою науковців залишається група назв культурних рослин. Мета статті – встановити етимологію латинських і українських назв рослин, визначити типи та механізми мотивації фітонімів, реконструювати мотиватори номінації. У дослідженні використано етимологічний аналіз фітонімів і зіставний метод, матеріалом слугували 20 біноменів культурних назв рослин. У результаті дослідження з’ясовано, що процес номінації культурних рослин в латинській і українській мові спирається на механізми пропозиційно-диктумної та асоціативно-метафоричної мотивації. Результати підтверджують висновки сучасних когнітивних досліджень про те, що у процесі номінації рослин пріоритет надається пропозиційно-диктумній мотивації, яка фіксує в ономасіологічній структурі найменування істинні знання про об’єкт номінації. Оскільки назви рослин є одним із найдавніших пластів лексики, не завжди можливо чітко встановити етимологію слова, особливо в латинській мові, де значна частина назв рослин запозичена через грецьку з давніх мов, які вважають першоджерелом. Реконструкція мотиваторів багатьох латинських назв перебуває у полемічному полі сучасних дослідників і залишається гіпотетичною. У пропозиційно-диктумній мотивації переважає предикатно-аргументний різновид з різними мотиваторами, найпродуктивнішими з яких є квалітативи, дестинативи і партитативи. Асоціативно-термінальна мотивація у назвах культурних рослин представлена різними моделями, найпродуктивнішими з яких є перенесення ознак із донорських зон ЛЮДНА, ТВАРНА, НАТУРФАКТ І АРТЕФАКТ.Посилання
Melnychuk, O.S. (Ed.). (1982-2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language] (Vol. 1 -6). Kyiv : Naukova dumka.
Kalko, V.V. (2003). Kohnityvno-onomasiolohichnyi analiz nazv likarskykh roslyn v ukrainskii movi [Cognitive Onomasiological analysis of Officinal Plants’ Names in the Ukrainian Language.]. (Dissertation abstract). Mechnikov National University, Odesa.
Nechytailo, V.A., Badanina, V.A. & Hrytsenko, V.V. (2005). Kulturni roslyny Ukrainy [Cultivated plants of Ukraine]. Kyiv: Fitosotsiotsentr.
Sabadosh, I.V. (2014). Istoriia ukrainskoi botanichnoi leksyky (XIX - pochatok XX st.) [History of Ukrainian botanical vocabulary (XIX – beg. XX)]. Uzhhorod : Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet.
Usyk, L. (2017). Kohnityvno-onomasiolohichna rekonstruktsiia otsinnoho komponenta u semantytsi fitonimiv (na materiali nazv likarskykh roslyn u nimetskii, anhliiskii, rosiiskii ta ukrainskii movakh) [Cognitive and onomasiological reconstruction of the evaluative component in the semantics of phytonyms (on the material of the names of medicinal plants in German, English, Russian and Ukrainian languages)]. (Doctoral dissertation). National Pedagogical Drahomanov University, Kyiv.
Kharchenko, C.V. (2019). Intehrovanyi slovnyk dendronimiv yak zasib unifikatsii nazv zelenykh nasadzhen parkiv i skveriv [Integrated dictionary of dendronims as a means of unification of names of park greenary and squares], International Journal of Philology, 10(1), 83-93.
Shynkaruk, V. D., Balalaieva, O.Iu., & Vakulyk, I.I. (2017). Lingua Latina agrobiologica. Kyiv : Milenium.
Shestakova, S. (2010). Motyvatsiia suchasnykh ukrainskykh fitonimiv [Motivation of modern Ukrainian fitonyms], Ukrainska mova, 2, 44-49.
Balalaieva, O. (2020). High-frequency Greek and Latin roots denoting plant parts. Euromentor, 11(2), 137-145.
Caceres-Lorenzo, M.T., & Salas-Pascual, M. (2022). What do phytonyms name? The definition of plant names in academic dictionaries. Revue Romane, 57(2), 343-366. https://doi.org/10.1075/rro.17012.cac
de Vaan, M. (2016). Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages. Leiden Indo-European etymological dictionary series, 7. Brill.
Dębowiak, P. & Waniakowa, J. (2019). Semantic Motivation of Plant Names as a Part of their Etymology. The Landscape of Lexicography. Lisboa, Centro de Linguística da Universidade de Lisboa & Centro de Línguas, Literaturas e Culturas da Universidade de Aveiro, 173-200.
Genaust, H. (2012). Etymologisches Wörterbuch der botanischen Pflanzennamen (3rd ed. überarbeit. und erw. Aufl). Hamburg: Nikol.
Hrytsenko, S. P., & Balalayeva, O. Y. (2008). Latin language for the students-agrobiologists: manual. Kyiv, Tcentr uchbovoi literatury.
Nechytailo, I., Kovaliuk, O., & Gorodyska, O. (2022). Eastern Romance borrowings in Ukrainian dialects (Indo-European retrospective). Amazonia Investiga, 11(56), 28-37. https://doi.org/10.34069/AI/2022.56.08.3
Urniaż, А. (2021). The Colourful World of Plants. A Polyconfrontative Study of Colours in the Botanical Names of Plants. Inter-/Trans-/Unidisciplinary Methods – Techniques – Structures, vol. 1. Peter Lang, 13-26. DOI: 10.3726/b17446
Urniaż, А.J. (2021). Shapes in Botanical Names: A Polyconfrontative Approach. Academic Journal of Modern Philology, 12, 219-229. DOI: 10.34616/ajmp.2021.12
Waniakowa, J. (2021). Gwarowe nazwy roślin jako odbicie nastawienia użytkowników gwar do przyrody (Ujęcie historyczno-porównawcze). Poradnik Jezykowy, 3, 45–59. DOI: 10.33896/PorJ.2021.3.4
Waniakowa, J. (2018). Polish dialectal wild herbaceous plant names against a Slavic and European background. Dialectologia et Geolinguistica, 26(1), 113–129 https://doi.org/10.1515/dialect-2018-0006
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
