Українська поетична класика як оформлювач гідної нації
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(281).2018.0182%20-%20190Анотація
Статтю присвячено різноаспектним зв’язкам української поезії середини ХІХ – початку ХХ століття з ідеєю національного індепендентизму й ідеалом відродження української незалежної держави. Дослідження полягає у виявленні ідейно-естетичних особливостей опрацювання письменниками різних періодостилів і творчої манери мотивів і образів національно-патріотичного, зокрема державницького спрямування, донедавна ще заборонених радянським режимом. Розкрито літературні координати образів України, відновленої навесні 1917 року як держава, та України, збройно воюючої з численними ворогами за збереження державності; висвітлено специфіку класичного письменства як антидоту проти малоросійського комплексу та функціонування у літературі пасіонарної теми відродження та захисту української держави. Охарактеризовано внески класичних авторів давньої, нової та новітньої доби у розвиток української державницької нації, її свідомості й національно гідності. Безперечними художніми внесками у кристалізацію свідомості нації визнано кращі поезії національно-патріотичного і державницького спрямування Т.Шевченка, П.Куліша, І.Франка, Лесі Українки, О.Маковея, Є.Маланюка, Б.Лепкого, Ю.Липи, І.Багряного, В.Стуса й інших авторів, що становлять собою потужну духовну зброю у час війни на Сході України.
Посилання
Livytska-Kholodna N. (1959) Yurii Lypa, yakoho ya znala. [Yurii Lypa, whom I knew] Apostol novitnoho ukrainstva. New York, 351.
Franko, I. Vstane slavna maty Ukraina (1996) / Upor., vst. st. F.P.Pohrebennyka. Kyiv, 49 c.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).