Практика втілення інтерактивних форм навчання у поетапному формуванні іншомовної ділової комунікативної компетентності майбутніх менеджерів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(276).2017.0132%20-%20140Анотація
Досвід реалізації в університетах навчальної програми за напрямом підготовки «Менеджмент» свідчить про ефективність використання в навчальному процесі інтерактивних форм навчання (ІФН). У статті аналізуються види і практика використання ІФН в процесі підготовки студентів за даним напрямком. Також в статті зазначається, що успішне формування досвіду іншомовної ділової комунікації можливе за умов поетапного засвоєння навчального матеріалу. На етапах педагогічної технології формування іншомовної ділової комунікативної компетентності у студентів (орієнтовно-мотиваційному, пізнавально-інформаційному, навчально-імітаційному й аналітико-коригуючому) доцільне використання певних методів навчання: наочного, вербального, з’ясувально-ілюстративного, практичного, проблемного й дослідницького.
Посилання
Dvulichanskaya, N. N. (2011). Interaktivnye metody obucheniia kak sredstvo formirovaniia kluchevyh kompetencii [Interactive methods of training as mains of key competences formation]. Science and education: electronic scientific and technical edition, 4, 12 – 17.
Dutkevych, T. V. (2003). Psyhologichni osnovy vykorystannia interaktyvnyh metodiv navchannia u procesi pidgotovky specialistiv z vyshchoiu osvitoiu [Psychologic basis of interactive methods implementation in high school training]. Collection of scientific papers. – Kam’ianets-Podilskyi, 26 – 33.
Kashlev, S. S. Tekhnologiia interaktivnogo obuchenyia [Technology of interactive training]. Minsk: Belorusskyi verasen, 196.
Korotkova, T. L. ed. (2013) Isledovaniia v menedzhmente [Research in management] Moscow: Kurs: YNFRA, 335.
Kurysheva, Y. V. (2009). Klassifikatsiia interaktivnyh metodov obucheniia v kontekste samorealizacii lichnosti uchashchihsia [Classification of interactive training methods in context of students’ self-realization]. News of Russian State Pedagogic University named by A. Hercen, 112, 28 – 34.
Melnyk, V. V. (2006). Interakciia v osvitnomu procesi: tehnologiia organizatsii [Interaction in academic process: technology of organization]. School management, 23 (133), 15 – 35.
Obskov, A. V. (2012). K probleme orhanizacii interaktivnoho obucheniia inostrannomu iazyku v vuze [To the problem of interactive foreign language training in high school]. Tomsk State Pedagogical University Bulletin), 11(126)/2012, 119 – 124.
Ziaziun, I. A. ed. (1989). Osnovy pedagogicheskogo masterstva [Basis for pedagogical mastery]. Moscow, 218.
Pometun, O. I. (2004). Aktyvni i interaktyvni metody navchannia: do pytannia pro dyferenciaciiu poniat [Active and interactive methods of training: to the issue terms differentiation]. Way of education, 3, 10 – 15.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).