Запозичена лексика у поетичних творах Лесі Українки
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.02.017Анотація
Анотація. Предметом дослідження є іншомовна лексика у поетичних творах Лесі Українки. Лексична система ідіостилю українських митців постійно перебуває в колі вітчизняних лінгвістів. Проте вивчення мовостилю Л. Українки з погляду реалізації в ньому іншомовних слів є недостатнім. З’ясування специфіки вживання запозичень у поетичних текстах Л. Українки сприятиме глибшому розумінню мово-поетичного і художнього простору її творів. Леся Українка бачила світ в образному світосприйнятті. Воно було у неї настільки всеосяжне й багатогранне, що виявлялося не лише в художньому слові, а й у роботі пензлем, у майстерній грі на фортепіано. Всебічно обдарована, вона добре розумілася на малярстві й архітектурі, на музиці й театральному дійстві.
У своїй поетичній спадщині Леся Українка вживає багато термінів, що є назвами різних музичних інструментів: ліра, мандоліна, тамбурин, арфа, цитра, флейта. Активно вживає Леся Українка музичні терміни, пов’язані з тим, що робить музичний твір досконалим і чарівним: мелодія, тон, ритм, гармонія. Широко побутують в аналізованих поезіях італійські та латинські музичні терміни, як-от: тремоло, трель, бас, прелюдія, такт, нота. Зацікавленість поетеси музикою можна вважати одним із тих чинників, які впливали на досить широке побутування у лексиці її творів музичних термінів. До них належать також: концерт, оркестр, хор та ін. Використовує Леся Українка слова на позначення різновидів пісні: гімн, серенада тощо. Певними музичними термінами Леся Українка називає свої твори: Романс, Жалібний марш. До мистецької термінології зараховуємо слова, що називають різні танці. Наприклад, вальс, гавот, галоп, канкан - старовинні французькі танці. На зв'язок із мистецтвом вказують слова, пов’язані з театром: ложа, куліси. Виявлено в поезії латинське запозичення культура; талант - слово грецького походження.
Встановлено, що серед проаналізованого шару лексики найбільше слів грецького походження, причому засвоїлись вони ще до прийняття християнства і пізніше в ХVІ-ХVІІ століттях. Зауважимо, що всі запозичення з грецької мови, які потрапляли в українську мову в ХVІІ столітті, здійснювались здебільшого через посередництво інших мов.
Посилання
Vasylenko, D. V. (2013). Arabski zapozychennia v suchasnii anhliiskii movi. [Arabic borrowings in modern English]. Naukovi zapysky. Seriia filolohichna,10-12.
Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy. [Etymological dictionary of the Ukrainian language]. V 7 t. (1982-2012). AN URSR. In-t movoznavstva im. O. O. Potebni. Kyiv, Naukova dumka.
Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk. [Literary dictionary-reference book]. (2007). Kyiv: VTs «Akademiia», 634.
Slovar ukrainskoi movy: V 4 t. [Dictionary of Ukrainian language]. (1997). Dovira. Uporiadkuvav, z dod. vlasn. materialu B. Hrinchenko. Kyiv. Vol. 1-4.
Ukrainka, Lesia. Tvory: V 10-ty t. [Lesya Ukrainka. Writings]. (1976). Kyiv: Derzhlitvydav.
Iarosevych, L. V. (1978). Lesia Ukrainka i muzyka. [Lesya Ukrainka and music]. Kyiv: Muz. Ukraina. 125.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
