Класифікації електронних словників
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.02.060Анотація
Анотація. Статтю присвячено актуальній проблемі класифікації електронних словників. Відповідно до мети дослідження проаналізовано сучасні підходи до визначення критеріїв класифікації електронних лексикографічних ресурсів. У дослідженні застосовано методи аналізу наукових джерел, порівняння, узагальнення та систематизації. На основі аналізу наукової літератури встановлено, що нині серед дослідників немає єдиної точки щодо критеріїв класифікації електронних словників, які є відносно новим явищем на ринку лексикографічної продукції, що за кілька десятків років еволюціонували від машиночитних лексиконів, точних копій паперових видань до складних цифрових лексикографічних систем з потужним арсеналом функцій. Висвітлено два загальні підходи, що побутують у сучасній лексикографії до класифікації таких словників. Зокрема, одні дослідники вважають, що до електронних словників можна застосовувати ті самі критерії класифікації, що й до традиційних, інші науковці розглядають електронні словники як принципово відмінні від паперових лексикографічні продукти, а відтак до них не варто застосовувати усталені типології традиційних словників. Установлено, що сучасні електронні словники тяжіють до гібридизації, часто поєднують алфавітні та тематичні способи організації матеріалу, лексичну та енциклопедичну інформацію, що ускладнює можливість виокремлення чітких диференційних ознак конкретного лексикографічного ресурсу та жорстокого віднесення його до того чи іншого типу. Електроні словники класифікують за критеріями, що спираються на лінгвістичні та екстралінгвістичні характеристики. Множинність критеріїв для порівняння словників ускладнює побудову єдиної загальної класифікації словників різних типів, а багатоаспектну характеристику конкретного словника можна здійснювати за фасетним методом із застосуванням базового переліку параметрів, який залишається відкритим і може поповнюватися із розвитком системи лексикографічних ресурсів.
Посилання
Balalaieva, O. Yu. (2013). Fasetni klasyfikatsii elektronnykh zasobiv navchalnoho pryznachennia [Facet classification of e-learning tools]. Information Technologies and Learning Tools.Vol. 38, no 6, 41-52.
https://doi.org/10.33407/itlt.v38i6.926
Belyaeva, L. N. (2010). Potencial avtomatizirovannoj leksikografii [Automatic lexicography scope]. Izvestija RGPU im. A. I. Gercena. No 134, 70-79.
DSTU 7157:2010. Vydannia elektronni. Osnovni vydy ta vykhidni vidomosti. [Editions electronic. Basic types and imprint]. (2010). Kyiv: Derzhpozhyvstandart Ukrainy.
Dubichynskyi, V. V. (2011). Leksykohrafia [Lexicography]. Kharkiv: KhPI.
Linhvistychno-informatsiini studii: Pratsi Ukrainskoho movno-informatsiinoho fondu NAN Ukrainy (2018). Vol. 3: Tlumachna leksykohrafiia. Kn. 1: Slovnyk ukrainskoi movy u dvadtsiaty tomakh / V. A. Shyrokov (ed.). Kyiv: Ukrainskyi movno-informatsiinyi fond NAN Ukrainy. 276 p.
Mysak, R. (2008). Kompiuterni slovnyky: klasyfikatsiia ta ukladannia [Computer dictionaries: classification and compilation], Problemy ukrainskoi terminolohii:10 Mizhnar. nauk. konf., Lviv, 30/09-20/10/2008. Lviv: «Lvivska politekhnika», 52-55.
Nikolaienko, S., Shynkaruk, V., Kovalchuk, V., Kocharian, A. (2017). Vykorystannia BIG DATA v osvitnomu protsesi suchasnoho universytetu [The use of big data in the educational process of a modern university]. Information Technologies and Learning Tools. Vol. 60, no.4, 239-253.
https://doi.org/10.33407/itlt.v60i4.1681
Sazhenin, I. I. (2013). Korpusnye metody v leksikografii: opyt sozdanija modeli slovarnogo korpusa [Corpus methods in lexicography: experience in designing a model of the vocabulary corpus] (Doctoral dissertation). Novosibirsk, NGPU.
Sheremeteva, S. O., Osminin, P. G., Scherbakov, E. S. (2014). K voprosu ob elektronnyih resursah professionalnoy leksiki [On electronic resources for professional lexicon]. Bulletin of YuUrGU. Seriya: Lingvistika. No 1, 57-63.
Kameneva, N. A. (2015). Computer lexicography and compilation of electronic dictionaries. Philology. Issues of theory and practice. No 3 (45), 86-89.
Lehr, A. (1996). Electronic Dictionaries. Lexicographica 12, 310-317.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).