“Вірш має полонити”: про суворі сонети неокласиків у контексті тоталітарного режиму
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.04.004Анотація
Анотація. Представники доби «розстріляного відродження», М. Зеров і М. Рильський, залишили нащадкам неоціненну спадщину – найвишуканіший сонетарій, який по-праву вважають «королем поезії». Українські неокласики не лише збагатили українську поезію, але й розвинули українську поетичну традицію, трансформували досвід світової літератури через призму античного світу. У роботі досліджено сонет як явище, що закріпилось на українській літературній арені; простежено його витоки. Через призму високопоетичних віршів, які більшою частиною суспільства не сприймались радянським режимом, прослідковується нелегка доля київських неокласиків, які жили і творили у 20-30 рр. – в умовах єдиної офіційної ідеології і масових маніпуляцій свідомістю зароджувались ліро-епічні мініатюри найвищого ґатунку. Мета дослідження – проаналізувати сонет як явище, що з’явилося у першій третині минулого століття: чим викликана його «строгість» і «суворість», а також у чому полягає його поетична краса. Матеріали і методи дослідження. Дана стаття побудована на аналізі архівних матеріалів, листів, спогадів, преси двадцятих років («Червоний шлях», «Нова громада» тощо), опублікованих та неопублікованих виданнях творів українських неокласиків. У роботі застосовано порівняльно-історичний та описовий методи. Обговорення. Доля поєднала двох визначних поетів – М. Рильського та М. Зерова. Їх вишукані літературні переклади були різко протилежними до тогочасної радянської концепції, тому привернули увагу світової еліти. Суворість життя диктувала власні правила, свій стиль і свої норми. Суворими чи то «строгими» були і сонети українських неокласиків. Естетичною платформою, яка об’єднувала неокласиків, була любов до слова, до строгої форми, до великої спадщини світової літератури. Вони усвідомили сонет як «строгий стиль», як «сувору» форму. Висновки. У роботі намагалися дати відповідь на питання, що приваблювало перекладачів парнаської школи, як вибудовувалась їх стилістична платформа і яких художніх настанов вони дотримувались.
Посилання
Vakulyk, I. I., Balalaieva, O. Y. (2017) Ad fontes: formuvannia estetychnoi platformy u tvorchosti M. Zerova i M. Rylskoho [Ad fontеs: formation of aesthetic platform in the creation of M. Zerov and M. Rylsky]. Mova. 28 [Language. 28]. URL: https://doi.org/10.18524/2307-4558.2017.28.112675
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2017.28.112675
Vakulyk, I. I. (2010) Interpretatsiia kontseptu kvitiv u rannii tvorchosti Rylskoho [Interpretation of the concept of quotes in the early works of Rilskiy]. Mova yak svit svitiv. Hramatyka i poetyka tekstovykh struktur. [Grammar and poetics of text structures]. 37-41.
Vakulyk, I. I. (2012) «Liuby pryrodu ne yak symvol» [«Love nature not as a symbol»]. Literatura. Folklor. Problemy poetyky. Literatura. Folklor. Problemy poetyky [Literature. Folklore. Problems of poetics ]. The Taras Shevchenko National University of Kyiv. 37. 25-29.
Zvarych, V. (2012) Obrazy svitovoi literatury u tvorchii retseptsii poetiv-neoklasykiv (M. Zerov, M. Drai-Khmara, M. Rylskyi) [Images of world literature in the creative reception of neoclassical poets (M. Zerov, M. Dry-Khmara, M. Rylsky)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Inozemni movy [Bulletin of Lviv University. Series: Foreign languages]. 20 (1). 136-144.
Zerov M. (1922) Sonety i elehii. Rukopys [Sonnets and elegies. Manuscript]. 42.
Zerov, M. (1990) Tvory u 2 t. [Create at 2 volumes]. Kyiv. 1990. 1. 843.
https://doi.org/10.1149/199017.0843PV
Vakulyk, I. I., Kashperska, V. Т. (2010). Interpretaciia kontseptu kvitiv u rannii tvorchosti Rylskoho [Іnterpretation of the concept of fl owers in Rylsky early works]. Mova yak svit svitiv. Hramatyka i poetyka tekstovykh struktur [Language as world of worlds. Grammar and poetics of text structures]. The Taras Shevchenko National University. 37-41.
Kitsan, O. (2018) Sonet: ihrashka dlia intelektualiv, chy hra bez pravyl? [Sonnet: a game for intellectuals, where are there no rules?]. Visnyk Livivskoho universytetu. Seriia filolohichna [Visnik of Lviv University. A series of philological]. 67 (2). 184-193.
Kochur, G. (2008) Literatura i pereklad: Doslidzhennia. Retsenzii. Literaturni portrety. Interv'iu [Literature and translation: Research. Reviews. Literary portraits. Interview]. Kyiv 1. 612.
Lisenko, O. M. (2010) Sonet: forma chy zhanr? [Sonnet: a form of chi genre?] Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia. Filolohichni nauky [Scientific notes of the Nizhyn State University Mikoli Gogol. Philological sciences]. 2. 28-30.
Palamar, S. (2011) Do vyvchennia sonetiv M. Rylskoho za prohramoiu spetskursu «Sonet v istorii ukrainskoi ta svitovoi literatury» [Prior to the vivification of M. Rilski's sonnets for the program of the special course «Sonnet in the history of the Ukrainian and light literature». Ukrainska literatura v zahalnoosvitnii shkoli [Ukrainian literature in the educational schools]. 6. 36-37.
Rilskiy, M. (1924) Kamena [Kamena]. Retsenzyia. Nova hromada [Nova Hulk]. 26-27. 28.
Rylsky, M. (1966) Zerov - poet i perekladach [Zerov - poet and translator]. Zerov. Vybrane [Zerov. Selected]. Kyiv.
Saliga, T. (2014) «…I stav sonet zdobutkom revoliutsii» (sonetarii Yevhena Malaniuka i deshcho navkolo noho) [«.. I became a sonnet with a good revolution» (sonetary of Evgen Malanyuk and once a day)]. Slovo i chas. [Word і hour]. 5. 18-36.
Tsivun, N. (2018) Maksym Rylskyi yak maister khudozhnoho perekladu [Maxim Rylsky as a master of literary translation]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 8: Filolohichni nauky (movoznavstvo i literaturoznavstvo) [Scientific journal of NPU named after Drahomanov. Series 8: Philological Sciences (Linguistics and Literary Studies)]. 10. 12-16.
Chervonyi shliakh [The Red Way]. 1926. 4. 172.
Balalaieva, O. Y., Vakulyk, I. I. (2017) Perception of ancient motifs in the works of Ukrainian neoclassicists. Studia Humanitatis. 4.
Vakulyk, I. I. (2021). Transformation of ancient motifs in the works of ukrainian neoclassicists. Wissenschaft für den modernen Menschen. Science for modern man. 124-159.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
