Аналіз структурно семантичних характеристик термінів аграрного спрямування в перекладацькому аспекті
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.04.007Анотація
Анотація. В статті узагальнено теоретичний досвід вивчення структурних і семантичних характеристик науково-технічних термінів і аграрних термінів зокрема. Обґрунтовується той факт, що аграрна сфера переживає стрімку появу термінів-інновацій, що швидко проходять всі стадії структурно-семантичної асиміляції. Значний відсоток термінів формується внаслідок переосмислення їхніх попередніх значень, що призводить до появи так званих семантичних термінів. Аграрні терміни як специфічний пласт термінологічної лексики став об’єктом комплексного наукового дослідження порівняно нещодавно. Увага до цього прошарку зумовлена зростаючими темпами розвитку сільського господарства, що потребує нових слів на позначення нових понять, які своєю появою активно впливають на розвиток літературної мови, а мова, в свою чергу, слугує невичерпним джерелом структурних елементів для термінологічних неологізмів.
Аналіз структурно-семантичних особливостей аграрних термінів засвідчив, що їхнє формування відбувається шляхом деривації, термінологізації загальновживаної лексики та асиміляції запозичень. Особливості функціонування термінологічних сполучень потребують відповідних способів їхнього перекладу, серед яких існує декілька основних, а саме дослівний переклад лексичних одиниць або калькування шляхом заміни українськими відповідниками; переклад двохкомпонентних кластерів; заміна частин мови; пояснювальний переклад термінологічних одиниць, іноді просто описовий за рахунок додавання лексичних одиниць за відсутності прямого відповідника, або граматичних обмежень оформлення терміна; переклад зі зміною послідовності складових одиниць атрибутивної групи. Нашу особливу увагу привернув переклад термінологічних кластерів, до складу яких входять три і більше лексичних компонентів, оскільки без знання тематики, можливості проконсультуватися зі спеціалістами в цій сфері, без довідкової літератури та аграрних словників не завжди можна отримати правильний переклад подібних сполучень. Тому в роботі детально аналізуються приклади функціонування англомовних багатокомпонентних кластерів та особливості їхнього перекладу.
Посилання
Borisova, L. I. (2000). Posobiye po nauchno-tekhnicheskomu perevodu (metodologicheskiy obzor) [Scientific and technical translation manual (methodological overview)], 72.
Guseva, Y. I. (2012). Dinamika termina: Zaimstvovaniye. Obnovleniye metayazyka. Razvitiye lingvisticheskoy teorii [Dynamics of the term: Borrowing. Updating the metalanguage. Development of linguistic theory], 332.
Dyakov, A. (2014). Osnovy terminotvorennya: semantychnyy ta sotsiolinhvistychnyy aspekty [Fundamentals of term formation: semantic and sociolinguistic aspects], 220.
Ishchenko, V. L. (2012). Anhliyskyi bahatokomponentnyi ekonomichnyi termin (paradyhmatychnyi ta syntahmatychnyi aspekty):[English multicomponent economic terms (paradigmatic and syntagmatic aspects): diss. ...cand. philol. sciences], 181.
Korunets, I. V. (2001). Porivnyalna typolohiya anhliyskoi ta ukrayinskoi mov [Comparative typology of English and Ukrainian languages], 459.
Martynyak, O. (2009). Yavyshche synonimiyi u terminolohichniy leksytsi [The phenomenon of synonymy in terminological vocabulary. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic", Ser. "Problems of Ukrainian terminology", No. 620], 100-103.
Matsak, Zh.H. (2008). Pereklad terminiv finansovoi haluzi ukrayinskoyu movoyu [Translation of financial industry terms into Ukrainian. Bulletin of the Kyiv State Pedagogical University, Part 1, Vol. 1(48)], 167-171.
Oliynyk, A. D., Rytikova, L. L. (2008). Anhlo-rosiysko-ukrayinskyi hlosariy terminiv ahrarnoyi ekolohii ta ekobiotekhnolohii [Anglo-Russian-Ukrainian glossary of terms of agrarian ecology and eco-biotechnology], 123.
Pavlova, O. I. (2014). Anhliyski binarni terminy-frazemy i problemy yikh perekladu [English binary terms-phrases and problems of their translation. Bulletin of Zhytomyr Franko State Un-ty, No. 17], 138-139.
Sydoruk, H. I. (2015) Technical Skills of Translating Agrarian Texts: guidance manual (in English). Кyiv: NULES of Ukraine, 230.
Superanskaya, A. V., Podolskaya, N. V., Vasilieva, N. V. (1989). Obshchaya terminologiya [General terminology]. Moscow. 138-139.
Tishechkina, K. V. (2016). Silskohospodarska terminolohiya: etymolohiya ta osoblyvosti perekladu [Agricultural terminology: etymology and specifics of translation. Science and Education: a New Dimension: Intern. Scientific Journal, 68-72.
Tahiltseva, Y. M. (2013). Spetsyfika skladnykh sliv ahrarnoyi terminolohii (na materiali suchasnoi anhliyskoi movy) [Specifics of complex words of agrarian terminology (on the material of modern English). Scientific notes of Nat. University "Ostroh Academy", Ser.: Philological, No. 36], 75-76.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
