Антропоморфна метафора в англійській термінології ветеринарії
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.04.012Анотація
Анотація. Стаття присвячена викладенню результатів дослідження метафоризації і вивченню термінів-метафор, широко представлених в англійській термінології ветеринарної медицини. Дослідження метафоризації як способу утворення англійських ветеринарних термінів проводилося нами на основі лексикографічних даних, зафіксованих в англійських термінологічних словниках з ветеринарії. Аналіз лексикографічного матеріалу дозволив виділити чотири донорські домени, що послужили джерелом метафоричного найменування в термінології ветеринарної медицини: ЛЮДНА, ЖВЙ ОРГАНІЗМ, НАТУРФАКТ, АРТЕФАКТ. Концептуальний аналіз метафоричних термінів ветеринарії дозволив виявити, що однією із найпродуктивніших метафор, використовуваних під час творення термінологічних одиниць, є антропоморфна. При антропоморфній метафоризації відбувається перенесення найменувань із донорського домену ЛЮДНА до реципієнтного домену ВЕТЕРНАРІЯ. Вивчення проблеми антропоморфної метафори в наш час дуже актуально, оскільки вона являє собою феномен, онтологічно пов'язаний з людиною і мовою, відображає взаємозумовленість мислення з особливостями мовної реалізації. У статті зроблено спробу розглянути когнітивне підґрунтя антропоморфної метафори як одного з механізмів творення ветеринарних термінів в англійській мові. Ґрунтуючись на теорії концептуальної метафори, з’ясовано, що джерелами формування антропоморфної метафори є біологічні характеристики людей, назви частин тіла і властивостей живого організму. Розглянуто семантичні групи термінів-метафор, утворені на основі когнітивного перенесення лексем, що стосуються структури організму людини, її поведінки, притаманним їй якостями, життєдіяльності та побуту, в галузь ветеринарної медицини на підґрунті зовнішньої або функціональної схожості між об’єктами донорського і реципієнтного доменів.Посилання
Lakof, D., Dzhonson, M. (2008). Metafory, kotorymi my zhyvem [Metaphors we live by]. Moscow: Publishing house LKI. 256 p.
Nedosekov, V. V., Lytvyn, V. P., Polischuk, V. V., Melnik, V. V., Gomzikov, O. M, Martinyuk, O. G. (2014). Slovnik epizootologichnykh terminiv [Dictionary of epizootological terms]. Kyiv: VAT "Ryabina". 90 p.
Orlov, F. M. (2018). Slovar veterinarnih klinicheskih terminov [Dictionary of veterinary clinical terms]. Moscow: Rosselhozizdat. 367 p.
Teliya, V. N. (1988). Metaforizatsyia i ee rol v sozdanii yazyikovoy kartiny mira [Metaphorization and its role in the creation of language world picture]. The role of human factor in language. Language and world picture. Moscow: Nauka. P. 173-203.
Brown, C. M., Hogg, D. A., & Kelly, D. F. (1988). Concise veterinary dictionary. Oxford: Oxford University Press, 250 p.
Danko, J., & Simon, F. (2012). Veterinary dictionary. Bratislava: Ikar. 424 p.
Edward, B. (2015). Black's Veterinary Dictionary. London: Bloomsbury. 514 p.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).