«Раз, два – дерева…»: лічилки у практиці викладання української мови іноземним студентам

Автор(и)

  • I M Lynchak ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog2021.04.021

Анотація

Анотація. У статті аналізується лінгводидактичний потенціал і методична доцільність використання лічилки як додаткового навчального тексту у процесі вивчення УМІ початківцями.

Лічилка – жанр дитячого ігрового фольклору, представлений віршованими текстами малої форми з чіткою римо-ритмічною структурою.

Вважаємо, що для включення у навчальну текстотеку УМІ (початковий рівень) підходять не всі різновиди цього жанру, а насамперед ті, що належать до «лічилок-числівок», або «власне лічилок» (за класифікацією Г. Виноградова). Цей тип лічилок характеризується наявністю кількісних чи / і порядкових числівників у своїй структурі.

Добір текстів і робота з ними в іншомовній аудиторії мають відповідати таким вимогам:                 1) лічилки повинні бути простими, із прозорим і зрозумілим змістом; 2) лексика у них має бути загальновживаною, максимально відповідати комунікативним темам і граматичному матеріалу, що вивчаються упродовж першого року; 3) тексти повинні добиратися з метою опанування певних мовленнєвих навичок і вмінь; 4) дозованість матеріалу.

Доводимо, що досліджуваний жанр дитячої ігрової творчості передусім є засобом для опанування числівників першого десятка, а отже лічби загалом. Окрім того, виразне читання лічилки сприяє відпрацюванню фонетичної сторони мовлення чіткої вимови окремих звуків, інтонації, наголошування складів, тренування ритму, швидкості мовлення. Актуалізація значень слів у межах комунікативних тем першого року вивчення УМІ, збагачення вокабуляру, опановування й швидке запам’ятовування типових лексико-граматичних мовленнєвих конструкцій з подальшим їх включенням в активний словник також можуть оптимізуватися шляхом залучення текстів цього жанру на заняття української мови для іноземців.

Поза тим, завдання з лічилками вводять елемент гри в навчальний процес, роблять урок більш емоційним та цікавим.

Посилання

Vinogradov, G. S. (1930). Russkiy detskiy fol'klor [Russian children's folklore]. Irkutsk, 234.

Dovzhenok, H. V. (1981). Ukrainskyi dytiachyi folklor : Virshovani zhanry [Ukrainian Children's Folklore : Poetry Genres]. Kyiv : Naukova dumka, 172.

Kapitsa, O. I. (1928). Detskiy fol'klor. Pesni, poteshki, draznilki, skazki, igry. Izucheniye, sobiraniye, obzor materiala [Children's folklore. Songs, nursery rhymes, teasers, fairy tales, games. Study, collection, review of material]. Leningrad : Priboy, 222.

Kapitsa, F. S., Kolyadich, T. M. (2002). Russkiy detskiy fol'klor : Uchebnoye posobiye dlya studentov vuzov [Russian children's folklore : Textbook for university students]. Moscow: Flinta : Nauka, 320.

Muzychenko, N. G. (2010). Osobennosti izucheniya russkikh chislitel'nykh na zanyatiyakh RKI [The particularities of learning Russian numerals in RFL classes]. Theory and Practice of Teaching Russian as a Foreign Language: Achievements, Problems and Development Prospects : Materials of the IV International Scientific-Methodological Conference, Minsk, 20-21 May 2010. Minsk : Izd. tsentr BGU, 75-78. URL: https://pandia.ru/text/80/098/2087.php

Rosovetskyi, S. K. (2008). Ukrainskyi folklor u teoretychnomu vysvitlenni : pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Ukrainian Folklore in Theoretical Perspective : Textbook for Students of Higher Education]. Kyiv : VPTs «Kyivskyi universytet», 623.

Cherednikova, M. P. (2002). Golos detstva iz dal'ney dalI… (igra, magiya, mif v detskoy kul'ture) [The voice of childhood from afar... (play, magic, myth in children's culture)]. Moscow: Labirint, 224.

Shvets, H. D. (2021). Teoretyko-metodychni zasady navchannia ukrainskoi movy inozemnykh studentiv humanitarnykh spetsialnostei [Theoretical and methodological bases for teaching Ukrainian language to foreign students of humanitarian specialities] : dys. … d-ra ped. nauk : 13.00.02 / Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka, Kyiv, 730. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua

Завантаження