Виховання полікультурності у вищій школі за допомогою рефлексії
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.04.026Анотація
Анотація. У статті розглянуто напрямки вивчення формування полі-/ мультикультурної особистості майбутнього вчителя, який готовий забезпечити висококласне викладання іноземних мов, фахових мов у тому числі, та підвищити навчально-ціннісний компонент у сфері вищої освіти. Застосування рефлексивного підходу як елемента методології навчального процесу супроводжується також аксіологічним, культурологічним, комунікативним та екологічним підходами для формування високо-культурних та мовленнєвих цінностей майбутнього учителя іноземних мов у полі- / мультикультурному середовищі. Створення, сприяння або культивування полі / мультикультуралізму у вищій школі для вчителів іноземних мов нерозривно пов'язане з процесами розуміння, усвідомлення та формування власних особистих цінностей щодо знань та культури свого народу й того, мова якого навчається / викладається, особистої діяльності у побуті, особливо з процесами рефлексії. У цьому плані на перше місце виходить рефлексивне мислення. Як формування, так і розвиток такого рефлексивного мислення стають важливими завданнями на всіх рівнях (вищої) освіти загалом та у процесі навчання та засвоєння іноземних мов, зокрема. У той же час важливо відзначити, що рефлексивне мислення лежить в основі застосування коучинг-орієнтованих технологій як пулу високоефективних інструментів для досягнення поставлених цілей тренера (класний керівник, наставник, керівник, викладач іноземної мови, тренер з мови або експерт) та студента у полі- / мультикультурному просторі. Рефлексія може використовуватися у полікультурному / мультикультурному середовищі вчителями іноземних мов, у тому числі викладачами фахових мов, як на початку знайомства з новим матеріалом (перший етап уроку), так і в середині – для закріплення усвідомленого та виведення результатів у план дій в майбутньому, а також наприкінці роботи зі студентами для виважених результатів і розуміння, як діяти далі в подібних і інших ситуаціях.
Посилання
Alekseyev, N.G. (2002). Proyektirovaniye usloviy razvitiya refleksivnogo myshleniya [Designing conditions for the development of reflective thinking]: avtoref. dis. d-ra ped. nauk: 19.00.13. Moscow.
Davydov, V.V. (1996). Teoriya deyatel'nosti i sotsial'naya praktika [Activity theory and social practice]. Voprosy filosofii [Philosophy matters], №5, 53-62.
Khachatryan, L. (2019). On the relationship between thinking and world language modeling: Based on old Armenian language materials. WISDOM, 12(1), 6-15. https://doi.org/10.24234/wisdom.v12i1.237
https://doi.org/10.24234/wisdom.v12i1.237
Kitayama, S., Markus, H. R. & Kurokawa, M. (2000). Culture, emotion, and well-being: Good feelings in Japan and the United States. Cognition and Emotion, 14(1), 93-124.
https://doi.org/10.1080/026999300379003
Kelesi, M. (1996). Osoblyvosti refleksiyi yak formy samopiznannya osobystosti [Peculiarities of reflection as a form of self-knowledge of personality]: avtoref. dys. kand. psykhol. nauk : spets. 19.00.07. Kyyiv.
Kondratets, I. (2013). Rol motyvatsiyno-tsilovoho etapu tekhnolohiyi formuvannya refleksyvnoyi kultury v systemi profesiynoho samorozvytku pedahohiv [The role of the motivational-target stage of the technology of formation of reflective culture in the system of professional self-development of teachers]. Pedahohika vyshchoyi ta serednioyi shkoly [Pedagogy of higher and secondary schools]: zb. nauk. pr. Kryvyy Rih, vol. 38, 386-390.
Korthagen, F.A.J., Kessels, J., Koster, B., Lagerwerf, B., & Wubbels, T. (2001). Linking Practice and Theory. The Pedagogy of Realistic Teacher Education. Routledge.
https://doi.org/10.4324/9781410600523
Luchyk, A. (2016). Dynamika movnoyi normy i problemy kodyfikatsiyi [Dynamics of language norm and codification problem]. Magisterium (mov), 62 (12), 51-55.
McCrea, R. R. (2001). Trait Psychology and Culture. In Journal of Personality, 69 (6).
https://doi.org/10.1111/1467-6494.696166
Mikhaylova, S. V. (1991). Kommunikativnyye i refleksivnyye komponenty i ikh sootnosheniye v strukture sposobnostey [Communicative and reflexive components and their ratio in the structure of abilities]: avtoref. diss. kand. psikhol. nauk : spets. 19.00.07. Leningrad.
Newton, J., Yates, E., Shearn, S., & Nowitzki, W. (2010). Intercultural Communicative Language Teaching: Implications for Effective Teaching and Learning. In Report to the Ministry of Education, New Zealand. http://www.educationcounts.govt.nz/publications/curriculum/76637/introduction
Peng, K. & Nisbett, R. E. (1999). Culture, dialectics, and reasoning about contradiction. American Psychologist, 54(9), 741-754.
https://doi.org/10.1037/0003-066X.54.9.741
Razina, T.V. (2002). Osobennosti refleksii na razlichnykh urovnyakh pedagogicheskogo myshleniya [Features of reflection at different levels of pedagogical thinking]: avtoref. diss. kand. psikhol. nauk : spets. 19.00.07. Yaroslavl.
Rossokhin, A.V. (2009). Psikhologiya refleksii izmenennykh sostoyaniy soznaniya [Psychology of reflexion of altered states of consciousness]: avtoref. diss. dokt. psikhol. nauk: 19.00.01. Moscow.
Shchedrovitskiy, G.P. (1995). Izbrannyye trudy [Selected Works]. Moscow.
Shynkaruk, V. (2002). Katehoriyi modusu i dyktumu u strukturi rechennya: Monohrafiya [Categories of mode and dictum in the sentence structure]. Chernivtsi: Ruta.
Voitiuk, D.K. (2004).Vliyaniye refleksii na formirovaniye psikhologicheskoy gotovnosti lichnosti k professional'noy deyatel'nosti [Influence of reflection on the formation of psychological readiness of the individual for professional activity]: avtoref. diss. kand. psikhol. nauk : spets. 19.00.01. Novosibirsk.sk.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
