Українська концепція багатовимірності складносурядного речення
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog15(1).2024.02Анотація
У статті висвітлено історію дослідження в українському мовознавстві складносурядного речення в проєкції на його дефінітивне тло, іманентні характеристики, класифікаційні параметри, ізофункційні відношення; вирізнено диференційні ознаки цієї синтаксичної одиниці, визначено її місце в науковій парадигмі складного речення. Системно схарактеризовано різновекторність інтерпретаційного спектра складносурядних речень крізь призму традиційного та нового українського і світового лінгвістичного досвіду; зроблено спробу встановлення симетрійно-асиметрійних зв’язків і відношень у складному механізмі багаторівневої організації речення загалом і складносурядного речення як важливого і специфічного його компонента. В основу дослідження покладено фундаментальні студії, присвячені комплексному описові структури й семантики складносурядних речень, авторами яких є А П. Грищенко, І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. З’ясовано проблему ототожнення (А П. Грищенко, К.Г. Городенська) / протиставлення (І. Р. Вихованець) сполучникових та безсполучникових складних речень, їх елементарних та неелементарних моделей, закритості / відкритості формально-граматичної структури і чинників, які впливають на перспективу появи нових предикативних частин (І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська). Виняткову увагу приділено питанню типології складносурядних речень відповідно до семантичної природи засобів поєднання його предикативних одиниць: поліфункційних щодо значення сполучників (семантичних, частково асемантичних, асемантичних), лексичних значень складників предикативних частин, а також комбінованого сполучникового та лексико-семантичного формування і вираження семантико-синтаксичних відношень. Вирізнено засадничі положення кожної з порівнюваних концепцій і цим виразно продемонстровано еволюціонування українського синтаксису в напрямі семантизації формально-граматичного рівня речення та кваліфікування його з позицій багатовимірності на симетрійно-асиметрійних засадах.
Посилання
Bulakhovskyi, L. A. (1977). Vybrani pratsi. U p’iaty tomakh [Selected works. In five volumes] (Vol. 2: Ukrainska mova [the Ukrainian language]. Kyiv: Nauk. dumka, 1977. T. II:
Vykhovanets, I. R. (1993). Hramatyka ukrainskoi movy. Syntaksys [Grammar of the Ukrainian language. Syntax]. Kyiv: Lybid.
Horodenska, K. H. (2022). Spoluchnykovi skladnosuriadni rechennia ukrainskoi movy v novykh koordynatakh formalno-hramatychnoi ta semantyko-syntaksychnoi struktury [Syndetic compound sentences of the Ukrainian language in new coordinates of the formal-grammatical and semantic-syntactic structure]. Kam’ianets-Podilskyi: Ruta.
Hryshchenko, A. P. (1969). Skladnosuriadni rechennia v suchasnii ukrainskii literaturnii movi [Compound sentences in modern Ukrainian literary language]. Kyiv: Nauk. dumka.
Dudyk, P. S., & Prokopchuk, L. V. (2010). Syntaksys ukrainskoi movy [Syntax of the Ukrainian language]. Kyiv: Akademiia.
Zahnitko, A. P. (2001). Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy : syntaksys [Theoretical grammar of the Ukrainian language: syntax]. Donetsk: DonNU.
Karanska, M. U. (1992). Syntaksys suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy [Syntax of modern Ukrainian literary language]. Kyiv: NMK VO.
Rula, N. V. (2017). Semantyko-syntaksychna typolohiia skladnosuriadnykh rechen u suchasnii ukrainskii movi [Semantic-syntactic typology of compound sentences in the modern Ukrainian language]. Scientific journal of the M. P. Drahomanov NPU. Series 10: Problems of grammar and lexicology of the Ukrainian, 13, 92-97.
Syniavskyi, O. (2018). Normy ukrainskoi literaturnoi movy [The Ukrainian literary language norms]. Kyiv. 2018. Reprynt z vyd. 1931 r. 368 s. (Seriia «Ukrainska hramatychna klasyka»).
Slynko, I. I., Huivaniuk, N. F., & Kobylianska, M. F. (1994). Syntaksys suchasnoi ukrainskoi movy : problemni pytannia [Syntax of the modern Ukrainian language: problematic issues]. Kyiv: Vyshcha shk.
Bilodid, I. K. (Ed.). (1972). Suchasna ukrainska literaturna mova : syntaksys [Modern Ukrainian literary language: syntax]. Kyiv: Nauk. dumka.
Khrystianinova, R. O. (2014). Semantyko-syntaksychni riznovydy bezspoluchnykovykh skladnosuriadnykh rechen u suchasnii ukrainskii movi [Semantic and syntactic varieties of asyndetic compound sentences in the modern Ukrainian language]. Typology and functions of language units, 1, 263-274.
Shulzhuk, K. F. (2004). Syntaksys ukrainskoi movy [Syntax of the Ukrainian language]. Kyiv: Akademiia.
Husband, E. M. (2023). Thematic separation in light of sentence comprehension. Language and Linguistics Compass, 17(4), e12496. Retrived from https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85163973087&origin=resultslist DOI: 10.1111/lnc3.12496
Momma, S. (2023). Grammatical dependencies shape compositional units in sentence production. Cognition, 240, 105577. Retrived from https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85167979877&origin=resultslist DOI:10.1016/j.cognition.2023.105577
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
