Повторення в інавгураційних промовах президентів Азербайджану
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog15(1).2024.011Анотація
Серед усіх жанрів політичного дискурсу політичні промови можна вважати найпроблемнішими. Це тому, що для них характерне використання різних стратегій та інструментів, що допомагають політикам доносити політичне повідомлення та переконувати людей у різних ідеологіях та думках.
Перш за все, важливо зазначити, що ми розглядаємо дискурс як мовний взірець, який люди використовують у різних сферах свого соціального життя. Президентська промова є одним із піджанрів політичного дискурсу, який має спільні характеристики як усного, так і письмового дискурсу. Насправді це широка сфера, яку варто вивчати. У зв’язку з цим ця стаття має на меті дослідити різні види повторів (прямі повтори звуків, слів і речень) та їхню функцію в інавгураційних промовах президентів Азербайджану Гейдара Алієва та Ільхама Алієва. Інавгураційні промови вирізняються своєю відмінністю, оригінальністю, а головне – використанням мовних засобів.
Результати нашого аналізу свідчать про те, що повторення використовується як основний стилістичний і лексико-граматичний засіб у дискурсивній стратегії президентів для відображення інклюзивності та створення спільної відповідальності з аудиторією. Дослідження також показує, що повторення додають ідеї довіри. Повторення будь-якої ідеї кілька разів у вигляді звуків, слів і фраз може відобразитися у свідомості аудиторії. Зрештою, це створює більш переконливий образ у аудиторії.
Посилання
Abdullayev, K. (2017). Introduction to Poetics of the Book of Dede Korkut. Baku: R.S. Poligraph. 319 p.
Ahmadian, S. Azarshahi, S., and Delroy, P.L. (2017). Explaining Donald Trump via communication style: Grandiosity, informality, and dynamism. Personality and Individual Differences. Elsevier. P. 49-53.
Billig, M. (2003). Critical discourse analysis and the rhetoric of critique. In G.Weiss & R.Wodak (Eds.), Critical Discourse Analysis: theory and interdisciplin-arity. London: Palgrave Macmillan. P.35-46.
Campbell, K. K., & Jamieson, K. H. (1990). Deeds done in words: presidential rhetoric and the genres of governance. Chicago: University of Chicago Press. 275 p.
Chilton, P. (2004). Analysing political discourse: Theory and practice. London: Routledge. 226 p.
Chilton, P., & Schäffner, C. (2011). Discourse and politics. Discourse Studies: A Multidisciplinary Introduction. (Ed. van Dijk T.). 2nd edition. London: Sage. 303 p.
Cap, P. (2022) Virtual dialogues in monological political discourse. Constructing privileged and oppositional future in political speeches. Pragmatics and Society. P.747-768.
De Beaugrande R. and Dressler W. (1981) Introduction to Text Linguistics London; Longman. P. 182.
Fairclough, N. (1995). Critical discourse analysis: Papers in the critical study of language. London: Longman. 268 p.
Fairclough, N. & Wodak R. (1997) Critical discourse analysis. In Van Dijk TA (ed.) Discourse as Social Interaction. London: Sage. P. 258-284.
Halliday, M. and Hasan R (1976) Cohesion in English London, 374 p.
Hoey, M. (1991). Patterns of lexis in text. Oxford: Oxford University Press. 276 p.
Johnstone, B. (1994). Repetition in discourse: Interdisciplinary perspectives. Norwood, NJ: Ablex. 268 p.
Kawin, Bruce F. (1972). Telling It Again and Again: Repetition in Literature and Film (Ithaca, NY: Cornell University Press). 197 p.
Mammadov Azad and Misgar Mammadov (2019). Contextualizing and conceptualizing time, space and person in political discourse. International Review of Pragmatics Vol.11. P.137-152.
Mammadov A., Mammadov M. and Rasulova J. (2019). Repetition in Discourse. Lincom. 88 p.
Tannen, D. (1987) Repetition in conversation as spontaneous formulaicity. Text-Interdisciplinary Journal for the Study of Discourse, p. 215-244.
Tannen, D. (2007) Talking voices: Repetition, dialogue, and imagery in conversational discourse. 2nd edition. New York: Cambridge University Press, 233 p.
Van, Dijk, T.A. (1993) Principles of critical discourse analysis. Discourse & Society, 4(2). P. 249-283.
Van, Dijk, T.A. (1995) Discourse semantics and ideology. Discourse&Society 6(2): p.243-289.
Wodak, M.R. (2017). The Discourse-Historical Approach (DHA).Researchgate. P. 87-121.
Essays in Presidential Rhetoric by Windt-Ingold (1987), Trade Paperback, Revised edition
Oxford Advanced Learner’s Dictionary (2003,2004), Oxford Univ. Press. 1536 p.
Azərbaycan Respublikasının Prezidenti Heydər Əlirza oğlu Əliyevin Andiçmə mərasimində nitqi Bakı. URL: https://lib.aliyev-heritage.org/az/66679364.html
Azərbaycan Respublikasının Prezidenti İlham Əliyevin andiçmə mərasimində nitqi. URL: https://president.az/az/articles/view/9683
İlham Əliyevin andiçmə mərasimində nitqi. URL: https://president.az/az/articles/view/28071
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
