Суфіксальна термінодеривація у підмові ветеринарїї
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(3).2022.003Анотація
У статті схарактеризовано особливості та когнітивний потенціал суфіксальної термінодеривації у підмові ветеринарної медицини. Лінгвістичне дослідження та опис утворення термінологічної системи ветеринарної медицини є актуальним, оскільки суфіксація як дериваційно-когнітивний та еволюційний механізм мови ветеринарії не вивчена достатньою мірою лінгвістичною наукою. Матеріалом дослідження послужила вибірка лексикографічних даних, зафіксованих в англійських спеціалізованих словниках. Основними методами, які використовуються в нашому дослідженні, є метод семантичного аналізу термінів, лексикографічний аналіз, методи класифікації та систематизації, метод дериваційного аналізу термінологічних одиниць. Подано різні наукові підходи до визначення поняття деривації, яка нині як самостійний мовний глобальний процес та феномен активно вивчається у зв'язку з розвитком когнітивного термінознавства та визнанням креативної функції мови у процесах створення нових термінологічних знаків. У дериваційний системі мови ветеринарії найпопулярнішою є суфіксація. Характерними ознаками суфіксів англомовної терміносистеми ветеринарної медицини є, по-перше, стабільність категоріальної приналежності, по-друге – наявність значення. Наведені нами приклади однозначно свідчать, що суфікси виконують функцію класифікації визначення понятійної приналежності того чи іншого ветеринарного терміна. Процеси суфіксальної термінологічної деривації субстантивів у ветеринарній термінології є важливими когнітивними процесами розвитку наукової картини світу і мови в цілому. Аналіз специфіки та ролі суфіксації у терміноутворенні показує низку важливих аспектів. По-перше, виявляється тенденція до закріплення певних суфіксів за окремими категоріями понять, у зв'язку з чим можна виділити групи суфіксів, що виражають категорії особи, процесуальності, предметності, властивості. По-друге, спостерігається синонімія та омонімія суфіксальних формантів. Процеси суфіксальної термінодеривації мають характерну властивість, яка дозволяє відобразити в когнітивній структурі терміна його категоріальну приналежність, тобто належність терміна до певного понятійного класу.
Посилання
Amelina, S. M., Hopak, I. M. (2016). Strukturno-semantychna kharakterystyka anhliiskykh terminiv pidmovy veterynarii u konteksti ukrainomovnoho perekladu [Structural and semantic peculiarities of English terms in the veterinary sublanguage in the context of Ukrainian translation]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorustuvannia Ukrainy. Seriia: Filolohichni nauky [Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Philological Sciences], vol. 248, 156-161.
Vakulyk, I. I. (2013). Suchasni veterynarno-medychni terminy yak prezentanty anatomichnoyi nomenklatury [Modern veterinary medical terms as presenters of anatomical nomenclature]. Philological Studies: Scientific Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyy Rih. No. 9, 66-73.Філологічні студії. Кривий Ріг: (9), 66-73.
Ganych, D. I., Oliynyk I. S. (1985) Slovnyk linhvistychnykh terminiv [Dictionary of linguistic terms.]. Kyiv: Vyshcha shkola, 359 p.
Zahnitko, A. (2020) Suchasnyy linhvistychnyy slovnyk [Modern Linguistic Dictionary]. Vinnytsya : Tvory, 920 p.
Nevidomsʹka, L. M. (1999). Deryvatsiya ta yiyi osnovni vydy. Ukrayinoznavchi studiyi [Derivation and its main types. Ukrainian studies]. Naukovo-teoretychnyy zhurnal Instytutu ukrayinoznavstva pry Prykarpat•sʹkomu universyteti im. V. Stefanyka [Ukrainian Studies is a scientific and theoretical journal of the Institute of Ukrainian Studies at Vasyl Stefanyk Precarpathian National University]. №1. P. 26-40.
Nedosekov, V. V., Lytvyn V. P., Polishchuk, V. V., Melnyk, V. V., Gomzykov, O. M., Martyniuk, O. G. (2014). Slovnyk epizootologichnykh terminiv [Dictionary of epizootological terms]. Kyiv : VAT "Ryabina". 90 p.
Nemova, Т. V., Lychuk, М. І. (2020). Features of formation and translation of terminology of clinical veterinary hematology «International journal of philology». Vol. 11 (3), Pp.73-81. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2020.03.012
Rozhkov Yu. H. (2017). Linhvokonityvnyi pidkhid do vyvchennia terminolohii veterynarnoi medytsyny [Linguoconitive approach to the study of veterinary terminology]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia»: seriia «Filolohiia» [Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Philology Series], no 66, 75‒76.
Rozhkov, Yu. H. (2021). Verbalization of Animal Diseases in English: Linguocognitive and Structural-Semantic Aspects. Dissertation for a Doctor of Philosophy in Philology degree: specialty - 035 Philology. Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, 224.
Rozhkov, Yu. H. (2018). Terminology of veterinary medicine: cognitive aspect. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Philological series. Vol. 32 (1). P. 203-205.
Rozhkov, Y. G. (2018). Representation of veterinary terminology in English. Strategies for internalizing the content of professional training of future philologists: theory and practice: a collective monograph / Ed. Prof. O. V. Malikhina. Part 1. Kyiv: CP "COMPRINT", P. 372-399.
Cherepovska T., Binkevych O. (2019). Morphological peculiarities of veterinary terminology in the context of teaching English for specific purposes. Naukovi zapiski Natsionalnogo universitetu «Ostrozka akademіya». Seriya «Filologiya» [Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Philology Series], no. 5 (73), 310–312.
Karbovnik I. V. (2018). Latin clinical veterinary terminology: word-formation, lexical-semantic and syntactic aspects. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z.Gzhytskoho [Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj], vol. 20, no 86, 161‒166.
Nemova T. V., Lychuk M. I. (2022). Clinical veterinary terminology. International Philological Journal. Vol. 13 (2), pp. 5-14. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog 2022.02.001
Rozhkov, Y. (2022). Linguistic representation of the feature category in the English clinical veterinary terminology. Cogito – Multidisciplinary Research Journal. Vol. XIV, no. 1/March, Pp.188-203.
Syrotina, O., Rozhkov, H., Lashkul, V. (2022). Semantic phenomena in English clinical terminology of veterinary medicine. Cogito – Multidisciplinary Research Journal. Vol. XIV, no.3, Pp. 247-265.
Syrotina, O. O. (2020). Categories of space and time in the English terminology of veterinary medicine. Studia Humanitatis. № 3. P.12-18.
Syrotina, O. O. (2021). Representation of the process category in the English clinical veterinary terminology. Studia Humanitatis. № 3. P.24-28.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
