Інформаційний супровід екологічної освіти журналіста в контексті сталого розвитку

Анотація

Актуальність. Статтю присвячено інформаційній підтримці екологічної освіти журналістів через електронні освітні ресурси. Інформаційного супроводу потребує будь-який продукт, зокрема й освітній. Просування освітнього продукту не менш важлива справа, ніж його створення.

Методи. У дослідженні використано низку загальнонаукових та лінгвістичних методів. Зокрема, методи аналізу, синтезу, дедукції та індукції, описовий метод застосовано для обґрунтування теоретичної бази дослідження та узагальнення власних спостережень. Термінологічний аналіз застосовано до дефініцій поняття «екологічна освіта», що функціонують у науковому дискурсі та медіапросторі. Статистичний метод використано для визначення рівня поінформованості студентів про наявні освітні ресурси в інтернет-просторі.

Результати дослідження та їх обговорення. Розглянуто поняття «екологічна освіта», запропоновано уточнене його визначення. Звернуто увагу на те, що ефективна екологічна освіта — це не передавання і засвоєння інформації, це формування системи знань і цінностей природозбереження, а також навичок спільної реалізації результативних екологічних дій.

Зазначено, що екологічна освіта формальна, неформальна й інформальна підвищить рівень функціональної грамотності журналістів, знизить інфляцію екологічних знань, що дозволить журналістам коректно розуміти екологічні проблеми, витлумачувати і застосовувати відповідні підходи та методи у вирішенні екологічних питань, що виникають у місцевому, регіональному, національному та глобальному контекстах, а також застосовувати свої творчі та естетичні навички в екожурналістському просторі.

Констатовано, що інформаційний супровід розширяє можливості доступу до освіти будь-кому і знімає географічно-просторові та часові рамки для навчання, економить час і кошти, допомагає зорієнтуватися в пропозиціях формальної освіти, вибрати програми і/та платформи для неформальної та інформальної освіти. Розглянуто освітні й наукові майданчики для обміну інформації екологічної спрямованості. Підкреслено, що навчання впродовж життя журналіста важливе для його довгострокового успіху в кар’єрі та є обов’язковою умовою успішної реалізації четвертої цілі сталого розвитку України. Вирізнено складові інформаційного супроводу екоосвіти журналіста і визначено рівня поінформованості студентів про наявні освітні ресурси в інтернет-просторі.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в такому: розробити концепцію платформи, де було б акумульовано інформацію про формальну, неформальну й інформальну екологічну освіту тощо.