Концепт «ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ» сьогодення: джерела, стан, перспективи
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.008Анотація
Інформацію завжди цінували, тепер вона стала ще ціннішою. Сьогодні її вважають найважливішим ресурсом розвитку суспільства. Останнім часом питання, пов’язані з інформаційною війною, активно обговорюються не лише в нашій країні, але й за її межами. Незважаючи на тридцятирічну незалежність нашої країни, концепція інформаційного простору все ще не втратила своєї актуальності. Тому нашим завданням стало продемонструвати, за допомогою яких фреймів (у широкому їх тлумаченні з погляду лінгвістики, психології, комунікації загалом і знання як картини світу, джерелом яких виступають час, обставини та дії) відбувається кадрування інформації. Мета дослідження – презентувати концепт «інформаційний простір» у проєкції на сьогодення. Багатовимірність висвітлення даної проблематики у науковому дискурсі пояснюється різними фактичними матеріалами. Тому у роботі використано традиційні методи наукового дослідження – аналіз та синтез – із метою виявлення найважливіших особливостей досліджуваного явища. Обговорення. Мовні одиниці мають різне тематично-жанрове навантаження, відтак і композиційно вибудовують власні схованки у комунікативному просторі. Існують коди – рубрифікатори – символи, які допомагають розшифрувати будь-яку інформацію. Ми спробували висвітлити концепцію інформаційного простору, виходячи із власних спостережень і напрацювань, які можуть не збігатись із загальноприйнятими. Основними перевагами його є високий рівень мобільності. Висновки. Проаналізовано, як відбувається інформаційна безпека, і що впливає на неї. Подано власне тлумачення «інформаційного простору» у контексті сучасної комунікації. Це закодована інформація, яку потрібно вміти розшифрувати. А інструменти і платформи кожен обирає сам. Дане дослідження може бути використаним при викладанні теорії дисциплін, пов’язаних із алгоритмізацією, програмуванням, штучним інтелектом, лінгвістичними експериментами, математичною лінгвістикою і логікою. Інформаційний простір – це узагальнене поняття набутого мовного досвіду людства на основі об’єктів фізичного світу. Інформація може або копіюватись, або набувати нового звучання. Інформація лише тоді стає валідною, коли гарантована своїм використанням.Посилання
Balalaeva, O. Y. (2013) Fasetni klasyfikatsii elektronnykh zasobiv navchalnoho pryznachennia. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Facet classifications of electronic means of educational purpose. Information technologies and learning tools]. 38. 6. 41-52. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2013_38_6_6.
Batsevych, F. S. (2010) Narysy z linhvistychnoi prahmatyky: Monohrafiia [Essays on linguistic pragmatics: Monograph]. Lviv: PAIS. 336.
Biznes, innovatsii, menedzhment: problemy ta perspektyvy [Business, innovation, management: problems and prospects] (2021): Zbirnyk tez dopovidei II Mizhnarodnoi nauk.-prakt. Konferentsii [Collection of abstracts of the II International Scientific and Practical Conference], April 22, 2021. Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. 288.
Zakon Ukrainy «Pro informatsiiu» vid 02.10.1992 № 2657–XII [Law of Ukraine «On Information» of 02.10.1992 No. 2657-XII]. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
Internet-komunikatsiia v diialnosti instytutiv sektoru bezpeky: teorettyko-prykladnyi vspekt: Monohrafiia (2013) [Internet communication in the activities of security sector institutions: theoretical and applied aspect: Monograph]. Kyiv, Luhansk: Yantar. 664.
Manipuliatsiia [Manipulation] (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia: u 2 t. / Yu. I. Kovaliv [Encyclopedia of Literary Studies: in 2 vols. Y. I. Kovaliv]. Kyiv: VC «Academia». 2: M - J. 11. Retrieved from: http://slovopedia.org.ua/42/53404/285589.html
Manipuliatsiia [Manipulation] (1973). Clovnyk ukrainskoi movy: V 11 t. [Dictionary of the Ukrainian language: In 11 vols]. 4. 621. URL: http://sum.in.ua/s/manipuljacija.
May, K. (2004) Informatsiine suspilstvo [Information society]. Skeptychn yi pohliad [Skeptical view]. Kyiv: K.I.S. 220/
Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni V. I. Vernadskooho [Vernadsky National Library of Ukraine]. Retrieved from: http://surl.li/dhayp.
Pocheptsov, G. G. (2006) Teoriia komunikatsii [Theory of communication]. Kyiv: Vakler. 656.
Pocheptsov, O. G. (1986) Osnovy prahmatycheskoho opysanyia predlozhenyia [Fundamentals of pragmatic description of the proposal]. Kyiv: Higher school. 116.
Selivanova, O. O. (2008) Suchasna linhvistyka: napriamy i problemy [Modern linguistics: directions and problems]. Poltava: Environment-K. 712.
Slyusarevsky, M. M. (1999) Informatsiinyi prostir: krytyka isnuiuchykh vyznachen i sproba pobudovy teorii [Information space: criticism of existing definitions and attempt to build a theory]. Visnyk Kharkivskoho derzhavnoho universytetu [Bulletin of Kharkiv State University]. 439. 4, 5: Psychology, Political Science: Personality and transformation processes in society. 337-342.
Snitko, O. S. (1992) Kulturolohichnyi analiz obraziv-indykatoriv otsinnykh smysliv [Cultural analysis of images-indicators of evaluative meanings]. Mova i kultura [Language and culture]. Kyiv. 61-62.
Filosofiia: slovnyk terminiv ta personali [Philosophy: dictionary of terms and personalities] (2020) / V. S. Blikhar and all. Kyiv: KVIC. 274.
Speer, A. (2010) Biohrafiia [Biography]. Retrieved from: http://www.people.su/ua/126010_2.
Crick, F. & Koch, C. (1991) Some reflections on visual awareness. Symposium on Quantitative Biology. 55.
Crick, F. & Koch, C. (1990) Towards a neurobiological theory of consciousness. Seminars in the Neurosciences 2. 263-75.
Dagenbach, D., Carr, Th. & Wilhelmsen, A. (1989) Task-induced strategies and near-threshold priming: conscious effects on unconscious perception. Journal of Memory and Language. 28. 412-443.
Dennett, D. C. (1988) Quining qualia. Consciousness in modern science / Edited by Marcel E. J. and Biziah E. Clarendon Press.
Dulany, D. E. (1985) On consciousness in syntactic learning and judgment: a reply to Reber, Allen and Regan. Journal of Experimental Psychology. 114. 25-32.
Ericsson, K. A & Simon, H. (1984) Protocol analysis: Verbal reports as data. MIT Press. 84.
Ferer, E. & Biederman, I. (1962) A. comparison of reaction time and verbal report in the detection of masked stimuli. Journal of Experimental Psychology. 64. 126-30.
Foss, D. J & Hakes, D. T. (1978) Psycholinguistics: an introduction to the psychology of language. Prentice Hall. 378.
Kimmeyer, L., Wortman ,K., Kitayama, S., Lemelson, R., Cummings, K. (2020) Culture, mind and brain: new concepts, models and applications. Contemporary perspectives in the social and behavioral sciences. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi. 10.1017/9781108695374
Lorini, G., Moroni, S. (2020) How to make norms with drawings: An investigation of normativity beyond the realm of words. Semiotica. 233. 55-76. DOI: https://doi. https://doi.org/10.1515/sem-2018-0062
Nycz, J. (2019) Media and second dialect acquisition. Annual Review of Applied Linguistics. 39. 152-160. doi:10.1017/S0267190519000060
Rajagopalan, K. (2000) On Searle [on Austin] on language. Language & Communication. 20. 347-391. Retrieved from: http://surl.li/dddxe
Searle, J. R, Vanderveken, D. (1985) Speech acts and illocutionary logic. In: Vanderveken D. (eds) Logic, Thought and Action. 2. DOI: https://doi.org/10.1007/1-4020-3167-X_5
Smagorinsky, P. (2001) Rethinking protocol analysis from a cultural perspective. Annual Review of Applied Linguistics. 321. 233-245. doi:10.1017/S0267190501000149
Teun, A. Van Dijk (2009) Society and Discourse How Social Contexts Influence Text and Talk. Cambridge University Press. 299. Retrieved from: http://surl.li/ddczq
Vakulyk, I. I. (2015) Linguistic aspects of scientific communication in synchrony and diachronic. Kyiv, 2015. 280.
Zeman D. Value in Language. Organon F, 2021. Vol. 28, № 3, 498-504. 1335-0668. DOI: https://doi.org/10.31577/orgf.2021.28301
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
