Професійно-орієнтована англомовна підготовка майбутніх фахівців з міжнародних відносин з впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.011Анотація
Дане дослідження присвячено аналізу сучасної проблематики професійно-орієнтованої англомовної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин із впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, є актуальним і потребує комплексного та багаторівневого розгляду; є відповіддю на помітний попит державних та бізнес-структур на висококваліфікованих спеціалістів з точки зору налагодження, розвитку та виведення на новий рівень партнерства та комунікації між суб’єктами міжнародних відносин і права, які володіють різними структурами та функціями.
Ціллю дослідження є вивчення та оцінка впливу інформаційних та комунікаційних технологій на професійно-орієнтований стиль навчання англійської мови студентів спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» на основі системи теоретико-дослідницьких методів.
Результати. Професійно-орієнтована англомовна підготовка майбутніх фахівців-міжнародників із впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій характеризується багатофункціональністю, ефективністю, продуктивністю, інтенсивністю, можливістю швидкої та ефективної творчої самореалізації студентів, наявністю особистісної освітньої траєкторії. Навчальний процес, який базується на дистанційній формі навчання, є багатогранним, мобільним і ситуативним. Вивчення іноземної мови на основі змішаного навчання, кейс-технології, e-learning, flipped learning є трудомістким процесом. ІКТ розглядаються як впровадження комплексу програм управління навчальним процесом у ЗВО, створення єдиного інформаційно-комунікаційного освітнього простору (інтегрованого, багатоаспектного, ресурсномісткого) вищої освіти, розвиток інтегрованих професій, проектна діяльність, а також дистанційне навчання, мережева взаємодія.
Посилання
Demchenko, I. V. (2022). Profesiino-oriientovana anhlomovna pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv aviatsiinoi haluzi z uprovadzhenniam informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Professionally-Oriented English Training of Future Specialists’ Aviation Industry with Information and Communication Technologies]. International journal of philology. Vol. 13(1). P. 100–110.
Sikorska, L. O., Loboda, V. A. (2021). Osoblyvosti vykorystannia keis-metodu v protsesi vykladannia anhliiskoi movy na nemovnykh spetsialnostiakh [Peculiarities of Using the Case Method in the Process of Teaching English at Non-Linguistic Specialties]. International journal of philology. Vol. 12(1). P. 132–136. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2021.01.132.
Tsymbal, S. V. (2021). Vykorystannia interaktyvnykh tekhnolohii u dystantsiinomu navchanni anhliiskoi movy studentiv-biotekhnolohiv [Use of Interactive Technologies in Distance Learning of the English Language by Biotechnology Students]. International journal of philology. Vol. 12(3). P. 128–132. DOI: http://dx.doi.org/ 10.31548/philolog2021.03.128.
Yaremenko, N. V. (2020). Vykladannia anhliiskoi movy studentam nemovnykh fakultetiv z vykorystanniam interaktyvnykh tekhnolohiy [Teaching English to Non-Language Faculty Students Using Interactive Technologies]. International journal of philology. Vol. 11(4). P. 145–149. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2020.04.145.
Yaremenko, N. V. (2021). Vprovadzhennia elementiv predmetno-intehrovanoho navchannia dlia rozvytku usnoho movlennia studentiv [Introduction of CLIL Elements for the Development of Students’ Oral Speech]. International journal of philology. Vol. 12(3). P. 145–149. DOI: http://dx.doi.org/ 10.31548/philolog2021.03.145.
Alenezi, A. M., Shahib, K. K. (2015). Interactive e-learning through second life with blackboard technology. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 176, 891–897. DOI: 10.1016/j.sbspro.2015.01.555.
Al-Mawee, W., Kwayu, K. M. & Gharaibeh, T. (2021). Student’s perspective on distance learning during COVID-19 pandemic: A case study of Western Michigan University, United States. International Journal of Educational Research Open, 2, 1–13. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.ijedro.2021.100080.
Biletska, I. O., Paladieva, A. F., Avchinnikova, H. D., & Kazak, Y. Y. (2021).The use of modern technologies by foreign language teachers: developing digital skills. Linguistics and Culture Review, 5(S2), 16–27. DOI: https://doi.org/10.21744/ lingcure.v5nS2.1327.
Cabi, E. (2018). The Impact of the Flipped Classroom Model on Students’ Academic Achievement. International Review of Research in Open and Distributed Learning, 19(3), 203–221. DOI: 10.19173/irrodl.v19i3.3482.
Ginaya, G., Rejeki, I. N. M., & Astuti, N. N. S. (2018). The effects of blended learning to students’ speaking ability: A study of utilizing technology to strengthen the conventional instruction. International Journal of Linguistics, Literature and Culture, 4(3), 1–14. Retrieved from https://sloap.org/journals/ index.php/ijllc/article/view/158.
Kachmarchyk, S., Khrystiuk, S., & Shanaieva-Tsymbal, L. (2019). Using Blended Learning Technology in Foreign Language Communicative Competence Forming of Future International Relations Specialists. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 11(4), 84–99. DOI:10.18662/rrem/159.
Lychuk, M. I., Nozhovnik, O. M. (2020). Fostering cognitive and creative thinking styles through the use of innovative pedagogical technologies in the process of vocational training. International journal of philology, 11(4), 132–139. DOI: http://dx.doi.org/10.31548 /philolog2020.04.132.
Misut, M., Pribilova, K. (2015). Measuring of Quality in the Context of e-Learning. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 177, 312–319. DOI: 10.1016/j.sbspro.2015.02.347.
Nikitova, I., Kutova, S., Shvets, T., Pasichnyk, O., & Matsko, V. (2020). “Flipped learning” methodology in professional training of future language teachers. European Journal of Educational Research, 9(1), 19–31. DOI: https://doi.org/10.12973/eu-jer.9.1.19.
Pace, M. (2021). Teaching languages for specific purposes: perceptions, methodological perspectives, practical issues and challenges. International journal of philology, 12(4), 126–133. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2021.04.023.
Paziura, N. V., Kodalashvili, O. B., Bozhok, O. S., Romaniuk, V. L., & Zlatnikov, V. H. (2021). English teaching in distant education policy development: Ukrainian aspect. Linguistics and Culture Review, 5(S2), 121–136. DOI: https://doi.org/10.37028/lingcure.v5nS2.1335.
Savchuk, N. M., Sichkar, S. A., Khlystun, I. V., Shuliak, S. A., Avramenko, V. I. (2019). The Interactivity of ICT in Language Teaching in the Context of Ukraine University Education. International Journal of Higher Education, 8(5), 84–94. DOI: 10.5430/ijhe.v8n5p84.
Shelomovska, O., Sorokina, L. Romanyukha, M. (2016). Advantages and Barriers to the Introduction of E-Learning Environment into Academic Teachers’ Activities in Ukrainian Universities. International Journal of Information and Communication Technologies in Education, 5(3), 21–33. DOI: 10.1515/ijicte-2016-0010.
Vasylyshyna, N. M. (2021). Arrangement of future international relations experts’ individual work related to studying English during practical classes. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Pedagogical Sciences, 3(106), 53–61. DOI 10.35433/pedagogy.3 (106).2021.53–61.
Wang, X., Zhang, W. (2022). Improvement of Students’ Autonomous Learning Behavior by Optimizing Foreign Language Blended Learning Mode. Sage Open, 12(1), 1–10. DOI: 10.1177/21582440211071108.
Yağcı, H., Çınarbaş, H.İ., Hoş, R. (2016). Turkish EFL Students’ Perceptions about Blended English Courses in a Teacher Education Program. International Journal of Social Sciences and Education Research, 2 (3), 959–972.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
