Підвищення якості навичок письма студентів за допомогою комп’ютерно-орієнтованого навчання: роль когнітивної активності
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(2).2023.012Анотація
Вступ. Використання комп’ютерно-опосередкованих навчальних середовищ набуває все більшого значення для розвитку і вдосоналення навичок письма студентів. Це дослідження має на меті вивчити складний взаємозв’язок між когнітивною активністю та якістю письма в умовах комп’ютерно-опосередкованого навчання. Таким чином, воно має на меті надати додаткову інформацію для поліпшення навичок письма студентів та максимізації переваг технологій у мовній освіті.
Методи. У цьому дослідженні було використано кількісний підхід, зокрема, квазіекспериментальний дизайн. Бали отримані студентами використовувалися у якості кількісних даних для вимірювання різних аспектів їх навичок письма, включаючи наративне письмо, усне мовлення, навички читання та письма, а також невербальні навички та робочу пам'ять.
Результати. Кількість онлайн-редагувань, зроблених студентами, виявилася прогностичним показником як якості наративної структури, так і довжини тексту. Студенти, які займалися більш активним редагуванням онлайн, продемонстрували здатність створювати наративні тексти вищої якості та більшого обсягу
Обговорення. Це дослідження доповнює інформацію про значення онлайн-редагування, когнітивних чинників і вільного володіння письмом для якості написання наративних текстів. Воно свідчить про те, що студенти володіють навичками редагування, але часто відкладають їх до завершення початкового варіанту. Крім того, дослідження доводить позитивний вплив розвинутих навичок читання та правопису на орфографічну грамотність і вміння редагувати. Результати дослідження доповнюють існуючі наукові напрацювання і поглиблюють наше розуміння взаємозв’язку між написанням наративних текстів, пізнанням і впливом частоти редагування на якість письмових наративних робіт.
Посилання
Beck, H. (2004). Teaching creative writing online. New Writing, 1(1), 23–36. https://doi.org/10.1080/14790720408668189
Bueno, B. (2018). Creative Writing in Brazil: personal notes on a process. New Writing, 15(2), 140–147.
https://doi.org/10.1080/14790726.2017.1418385
Cer, E. (2019). The instruction of writing strategies: The effect of the meta-cognitive strategy on the writing skills of pupils in secondary education. SAGE Open, 9(2). https://doi.org/10.1177/2158244019842681
Denner, P. R., Albanese, A. J., & Rickards, J. P. (2003). The effect of story impressions preview on learning from narrative text. Journal of Experimental Education, 71(4), 313–332. https://doi.org/10.1080/00220970309602068
Gan, Z., & Leung, C. (2020). Illustrating formative assessment in task-based language teaching. ELT Journal, 74(1), 10–19, https://doi.org/10.1093/elt/ccz048
Grenner, E., van de Weijer, J., Johansson, V., & Sahlén, B. (2021). Predictors of narrative text quality in students with hearing loss. Logopedics Phoniatrics Vocology, 0(0), 1–9. https://doi.org/10.1080/14015439.2021.1881613
Goertler, S. (2009). Using Computer-Mediated Communication (CMC) in language teaching. Die Unterrichtspraxis / Teaching German, 42(1), 74–84. http://www.jstor.org/stable/40608591
Foxworth, L. L., Mason, L. H., & Hughes, C. A. (2017). Improving Narrative Writing Skills of Secondary Students with Disabilities Using Strategy Instruction. Exceptionality, 25(4), 217–234. https://doi.org/10.1080/09362835.2016.1196452
Imsa-ard, P. (2020). Being an Effective Writing Teacher: Understanding Writing Theories behind the Product, Process, and Genre Approaches. International Journal of Linguistics and Translation Studies, 1(2), 35–47. https://doi.org/10.36892/ijlts.v1i2.31
Henrie, C. R., Halverson, L. R., & Graham, C. R. (2015). Measuring student engagement in technology-mediated learning: A review. Computers & Education, 90, 36-53. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2015.09.005
Herman, D. (2009). Basic elements of narrative. Wiley Online Library. http://bitly.ws/EDvz
Holloway, P. (2019). The И?wicked’ problem of developing critical understanding in Creative Writing students. New Writing, 16(2), 183–194. https://doi.org/10.1080/14790726.2018.1452272
Ives, S. T., Parsons, S. A., Marine, J., Rogers, P. M., Horton, A., & Young, C. (2022). Students' Writing Engagement. In T. Hodges (Ed.), Handbook of Research on Writing Instruction Practices for Equitable and Effective Teaching (pp. 155-172). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-6684-3745-2.ch008
Jamovi Project. (2021). Jamovi (Version 2.2.5) [Computer Software]. https://www.jamovi.org
Jordan-Baker, C. (2015). The philosophy of creative writing. New Writing, 12(2), 238–248. https://doi.org/10.1080/14790726.2015.1047854
Kessler, M. (2020). Technology-mediated writing: Exploring incoming graduate students’ L2 writing strategies with activity theory. Computers and Composition, 55, 102542, https://doi.org/10.1016/j.compcom.2020.102542
King, K. D. (2018). Bringing Creative Writing Instruction into Reminiscence Group Treatment. Clinical Gerontologist, 41(5), 438–444. https://doi.org/10.1080/07317115.2017.1405858
Kravchenko, O., Dokuchaieva, V., Valentieva, T., Sbitnieva, L., & Chornobryva, N. (2023). The use of technology-based model of critical thinking development to reshape students’ self-study process. European Journal of Educational Research, 12(1), 281-296. https://doi.org/10.12973/eu-jer.12.1.281
Kusfitriyatna, F., Evenddy, S. S., & Utomo, D. W. (2021). The effect of using cloze passage technique toward students’ reading comprehension in narrative text. Journal of English Language Learning, 5(1), 49-62. http://bitly.ws/EDQe
Lee, K. (2018). Implementing computer-mediated intercultural communication in English education: A critical reflection on its pedagogical challenges. Journal of Computer Assisted Learning, 34(6), 673-687. https://doi.org/10.1111/jcal.12275
Lazou, C., & Tsinakos, A. (2022). Computer-Mediated Communication for Collaborative Learning in Distance Education Environments. In: P. Zaphiris, & A. Ioannou, (eds), Learning and Collaboration Technologies. Designing the Learner and Teacher Experience. HCII 2022. Lecture Notes in Computer Science (vol 13328, pp 265–274). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-05657-4_19
Lonigro, A., Longobardi, E., & Laghi, F. (2020). Narrative and persuasive texts written by pupils across primary school. European Journal of Developmental Psychology, 17(2), 179–198. https://doi.org/10.1080/17405629.2018.1555459
Lychuk, M., Bilous, N., Isaienko, S., Gritsyak, L., & Nozhovnik, O. (2021). Smart automated language teaching through the smart sender platform. European Journal of Educational Research, 10(2), 841-854. https://doi.org/10.12973/eu-jer.10.2.841
Martin, A., Tarnanen, M., & Tynjälä, P. (2021). Narratives of professional development in a teachers’ creative writing group. New Writing, 18(4), 480–495. https://doi.org/10.1080/14790726.2021.1900274
Mcleod, S. (2023). Albert Bandura’s social cognitive theory: Definition & examples. SimplyPsychology. https://www.simplypsychology.org/social-cognitive-theory.html
McDermott, K. (2015). Towards a pedagogy of short story writing.
English in Education, 49(2), 130–149. https://doi.org/10.1111/eie.12062
Mishra, S. B. & Alok, S. (2017). Handbook of research methodology: A Compendium for scholars & researchers. Educreation Publishing. http://bitly.ws/EDdb
Moolman, K. (2015). Introduction: Critical Reflections on the Teaching of Creative Writing. Current Writing, 27(2), 82–85. https://doi.org/10.1080/1013929X.2015.1086189
Monk, J. (2016). Revealing the Iceberg: Creative Writing, Process & Deliberate Practice. English in Education, 50(2), 95–115. https://doi.org/10.1111/eie.12091
Onkas, N. A. (2015). Interpretation theory and creative writing. Anthropologist, 22(2), 196–202.
https://doi.org/10.1080/09720073.2015.11891869
Peterle, G. (2019). Carto-fiction: nar-rativising maps through creative writing. Social and Cultural Geography, 20(8), 1070–1093. https://doi.org/10.1080/14649365.2018.1428820
Redrico, M. L. A., Jagunos, Ma. E. P., & Laborete, D. (2021). Proficiency in Writing: A key towards holistic success in the 21st century education. ResearchGate. http://dx.doi.org/10.13140/RG.2.2.15434.80326
Roy, E. (2013). Cognitive factors. In M. D. Gellman, & J. R. Turner (eds), Encyclopedia of behavioural medicine (pp 447–448). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-1005-9_1116
Septianingsih, E., & Jerusalem, M. A. (2021). Developing instrument of academic potential test analogy verbal ability for undergraduate students. Journal of Education and Learning (EduLearn), 17(2), 234-241. https://doi.org/10.11591/edulearn.v15i2.14220
Tan, S., Cho, Y. W., & Xu, W. (2022). Exploring the effects of automated written corrective feedback, computer-mediated peer feedback and their combination mode on EFL learner’s writing performance. Interactive Learning Environments. https://doi.org/10.1080/10494820.2022.2066137
Taylor, R. X., & Jordan-Baker, C. (2019). И?Fictional Biographies’: creative writing and the archive. Archives and Records, 40(2), 198–212. https://doi.org/10.1080/23257962.2017.1419944
Teng, M. F. (2021). Interactive-whiteboard-technology-supported collabora-tive writing: Writing achievement, metacognitive activities, and co-regulation patterns. System, 97, 102426, https://doi.org/10.1016/j.system.2020.102426
Teng, M. F., & Huang, J. (2021). The effects of incorporating metacognitive strategies instruction into collaborative writing on writing complexity, accuracy, and fluency. Asia Pacific Journal of Education. https://doi.org/10.1080/02188791.2021.1982675
Tsay, C. H.-H., Kofinas, A., & Luo, J. (2018). Enhancing student learning experience with technology-mediated gamification: An empirical study. Computers & Education, 121, 1-17. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.01.009
Tzuriel, D. (2012). Mediated Learning Experience (MLE) and Cognitive Modifiability. In: Seel, N.M. (eds), Encyclopedia of the Sciences of Learning (2154–2157). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-1428-6_410
Varotsis, G. (2020). Forking-path routines for plot advancement and problem solving in narrative composition and dramatic writing. New Writing, 17(4), 428–442. https://doi.org/10.1080/14790726.2019.1694952
Williams, C., & Beam, S. (2019). Technology and writing: Review of research. Computers & Education, 28, 227-242. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.09.024.
Yang, Y. T. C., Chen, Y. C., & Hung, H. T. (2022). Digital storytelling as an interdisciplinary project to improve students’ English speaking and creative thinking. Computer Assisted Language Learning, 35(4), 840–862. https://doi.org/10.1080/09588221.2020.1750431
Zhang, M., Gibbons, J., & Li, M. (2021). Computer-mediated collaborative writing in L2 classrooms: A systematic review. Journal of Second Language Writing, 54, 100854. https://doi.org/10.1016/j.jslw.2021.100854
Zhang, B. (2021). Engaging in dialogue during collaborative writing: The role of affective, cognitive, and social engagement. Language Teaching Research, 0(0). https://doi.org/10.1177/13621688211054047
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
