Директивні акти в міжнародному правовому дискурсі: шкала інтенсивності іллокутивної сили
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(2).2023.02Анотація
Анотація. У статті представлено восьмикомпонентну таксономію директивів у міжнародно-правовому дискурсі, залежно від ступеню їхньої ілокутивної сили, що визначається з огляду на критерії ілокутивних маркерів, мітігаторів директивної сили та модифікацій прототипної структури директивів. Дослідження інтегрує методи аналізу мовленнєвих актів, інструменти теорії мітігації та дискурс-аналізу. Найвищій ступінь інтенсивності вирізняє директиви з дієсловами «shall» і «must» для позначення зобов’язань у перформативній частині прототипної структури директивів. Сьомий рівень за шкалою інтенсивності маркується словом "слід" на позначення рекомендації. Експліцитні директиви, ускладнені хеджами, що визначають можливості адаптації норми на користь можливостей держав, підпадають під шосту позицію. П'ятий ступінь інтенсивності характерний для актів, позначених прикметниками, що вказують на терміновість і невідкладність дії. Четверту позицію за шкалою деінтенсифікації займають директивні акти з облігативними дієсловами в пасивній конструкції пропозиційного компонента, з опущенням перформативного компоненту. Директиви, що посідають третю позицію за шкалою інтенсивності ілокутивної сили, відзначаються, окрім редукованого перформативного компонента, хеджами, які допускають відхилення від норми у процесі її застосування. Двобальний ступінь інтенсивності відзначає акти з пропущеним перформативним компонентом, у яких позицію фразового суб’єкта займають, замість позначення правових суб’єктів, номінації об’єкта зобов’язань. Перше місце за рівнем деінтенсифікованої іллокутивної сили займають директиви з пропущеним перформативним компонентом, де юридичний суб’єкт замінюється позначенням об’єкта директивної дії, а перформативне дієслово – непрямим маркером зобов’язання.
Посилання
Alston, W. (2000). Illocutionary acts and sentence meaning, Ithaca, NY: Cornell University Press.
Austin, John Langshaw. (1970). How to Do Things with Words. Oxford: Clarendon Press.
Blum-Kulka, S. (1985). Modifiers as indicating devices: The case of requests. Theoretical Linguistics,12, 213–229.
Caffi, C. (2006). Mitigation. In K. Brown (Ed.), Encyclopedia of language and linguistics (pp. 171–175). Oxford: Elsevier.
Caffi, C. (1999). On mitigation. Journal of Pragmatics, 31 (7), 881-909.
Cap, P. (2019). Discourse studies: Between social constructionism and linguistics. A critical overview. Topics in Linguistics, 20 (2), 1-16
Chilton, P. (2004). Analysing political discourse: Theory and practice. London: Routledge.
Convention on the Rights of the Child, (1989). Retrieved Jan 6 from: https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-rights-child
Convention on the Rights of Persons with Disabilities, (2006). Retrieved Febr 6 from: https://www.un.org/development/desa/disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities-2.html
Declaration of Ethical Principles in relation to Climate Change, (2017). Retrieved Febr 10 from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260889.page=127
Declaration of Principles on Tolerance, (1995). Retrieved June 10 from: https://tolerance.tavaana.org/en/content/declaration-principles-tolerance
Demir, C. (2018). Hedging and academic writing: an analysis of lexical hedges. Journal of Language and Linguistic Studies, 14 (4), 74-92.
Dunn, K. C., & Neumann, I. B. (2016). Undertaking Discourse Analysis for Social Research. University of Michigan Press.
English Style Guide (2021). A handbook for authors and translators in the European Commission. European Commission. Eighth edition: January 2016. Retrieved Jan 8 from: English Style Guide (europa.eu).
Fairclough N. (2003). Analysing discourse: Textual analysis for social research. London: Routledge
Fraser, B. (1980). Conversational mitigation. Journal of Pragmatics, 4 (4), 341-350.
Geneva Convention relative to the Treatment of Prisoners of War, (1949). Retrieved Aug 20 from: https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/geneva-convention-relative-treatment-prisoners-war
Gmerek, K. (2021). Procedural Acts as Double-Conventionalized Acts: Considerations on Conventional Acts Performed in a Courtroom Discourse. International Journal for the Semiotics of Law, 34, 473–495.
Green, M. (2020). The Philosophy of Language, Oxford: Oxford University Press.
Haverkate, H. (2010). Deictic categories as mitigating devices. Pragmatics, 2 (4), 505-522.
Holmes, J. (1984). Modifying illocutionary force. Journal of Pragmatics, 8 (3), 345-365.
Ibanez, C.V. (2020). Recognising mitigation: Three tests for its identification. Journal of Pragmatics, 68-79.
International convention for the suppression of the financing of terrorism, (1999). Retrieved Aug 2 from: https://treaties.un.org/doc/db/terrorism/english-18-11.pdf
ISO (2021).Principles and rules for the structure and drafting of ISO and IEC documents. Retrieved Aug 6 from: https://www.iso.org/sites/directives/current/part2/index.xhtml#_idTextAnchor090
Kone, N. (2020). Speech Acts in UN Treaties: A Pragmatic Perspective. Open Journal of Modern Linguistics, 10 (6), 813-827.
Kravchenko, N., Blidchenko-Naiko, V., Yudenko, O. (2023). Discursive pragmatics via classical rhetoric in the European discourse of assistance to Ukraine" (based on English-language speeches of German politicians). Cogito, XV (2), 194-214.
Kravchenko, N., Yudenko, O., Chaika, O., Kryknitska, I., Letunovska, I. (2022). Commissive Modality of International Legal Discourse: An Implicit Mitigation of the Bindingness. Theory and Practice in Language Studies, 12 (6), 1039-1047.
Kravchenko, N., Prokopchuk, M., Pozhar, A., Rozhkov, Y., & Kozyarevych-Zozulya, L. (2022а). Illocutionary Pragmatic Adaptation Challenge: Ukrainian Translations of English-language Soft Law Texts. Amazonia Investiga, 11 (49), 267–276.
Kravchenko, N., Pasternak, T., Korotka, S. (2021). Deontic modality in epideictic discourse: Speech acts facet (based on COVID-associated texts). Cogito: Multidisciplinary research journal. 13 (2), 167–18.
Levinson, S. (1983). Pragmatics. Cambridge: Cambridge University Press.
Nartey M, Mwinlaaru I.N. (2019) Towards a decade of synergising corpus linguistics and critical discourse analysis: a meta-analysis. Corpora, 14 (2), 203–235.
Pablos-Ortega, C. (2020), Directive Speech Acts in English and Spanish Filmspeak. Sociocultural Pragmatics, vol. 8 (1), 105-125.
Reynolds, C. (2019). Building theory from media ideology: Coding for power in journalistic discourse. Journal of Communication Inquiry, 43 (1), 47-69.
Rio Declaration on Environment and Development, (1992). Retrieved July 2 from: https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_26_Vol.I_Declaration.pdf
Sbisa, M. (2001). Illocutionary force and degrees of strength in language use. Journal of Pragmatics, 33, 1791–1814.
Searle, J. R. (1995). The Construction of Social Reality. New York: Free Press.
Searle, J. (1969). Speech acts. Cambridge: Cambridge University Press.
Searle, J. R., Vanderveken, D. (1985). Foundations of Illocutionary Logic. Cambridge University Press.
Slomanson, W. R. (2011). Fundamental Perspectives on International Law. Boston, MA: Wadsworth Cengage Learning, Suzanne Jeans.
Stoffel, C. (2007). Intensives And Down-Toners: A Study In English Adverbs. Kessinger Publishing, LLC.
Thaler, V. (2012). Mitigation as modification of illocutionary force. Journal of Pragmatics, 44, (6–7), 907-919.
Tiersma, P. (2010). Legal Language. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Tran T. Q., Tang T. B. (2022). Hedging in the Results and Discussion Section of English Applied Linguistics. Research Articles by Vietnamese and Foreign Writers. Journal of Language Teaching and Research, 1 (13), 119-124.
United Nations Framework Convention on Climate Change, (1992). Retrieved Aug 1 from: https://unfccc.int/resource/docs/convkp/conveng.pdf
United Nations Declaration against Corruption and Bribery in International Commercial Transactions, (1997). Retrieved Aug 5 from: https://digitallibrary.un.org/record/233080
Universal Declaration of Human Rights, (1948). Retrieved Jun 12 from: https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of-human-rights
Vienna Convention on Diplomatic Relations, (1961). Retrieved Aug 12 from: https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/conventions/9_1_1961.pdf.
Wodak, R. (2007). Pragmatics and Critical Discourse Analysis. A Cross-Theoretical Inquiry. Pragmatics and Cognition, 15 (1), 203-234.
WTO Framework Convention on Tobacco Control, (2003). Retrieved Aug 14 from: https://fctc.who.int/
Zappettini F, Krzyżanowski, M (2019). The critical juncture of Brexit in media & political discourses: from national-populist imaginary to cross-national social and political crisis. Critical Discourse Studies, 16 (4), 381–388.
Zuhrotunnisa, E. I. K., & Zuliati, R. (2021). Directive Acts in Onward Film by Dan Scanlon. Computer Assisted Language Learning, 3 (2), 161–177.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
