Запозичення в англійській термінології ветеринарної медицини
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(3).2023.05Анотація
У статті розглядається проблема мовних запозичень в англійській термінології ветеринарної медицини. Метою роботи є аналіз запозичень у терміносистемі ветеринарної медицини англійської мови, визначення факторів, що впливають на появу запозичених термінів. Стаття спрямована на дослідження етимологічних та лінгвістичних аспектів запозичпених термінів, аналіз їхнєго походження та адаптацію в контексті ветеринарної медицини. Запозичені термінологічні одиниці англійської термінології ветеринарної медицини складаються з таких груп: 1) греко-латинські запозичення; 2) скандинавські запозичення; 3) французькі запозичення; 4) німецькі запозичення. Зазначено, що грецька та латинська мови традиційно визнаються основними джерелами поповнення терміносистеми. У статті також описуються запозичення з інших мов. У дослідженні розглядається вплив класичних мов, зокрема латинської та грецької, на формування ветеринарної термінології. Також звертається увага на сучасні внески англійської мови, особливості її ролі у глобальному науковому співтоваристві, та вивчення адаптації нових термінів у новітніх медичних дослідженнях. Технологічний прогрес, бренди та маркетингові стратегії також впливають на використання запозичень у ветеринарній термінології. Запозичення у ветеринарній термінології сприяють створенню єдності та розуміння міжнародної комунікації в цій галузі. Вони сприяють обміну знаннями та досвідом між фахівцями з різних країн і сприяють подальшому розвитку ветеринарної медицини. Використовуючи комплексний аналітичний підхід, автор розкриває історичний розвиток ветеринарної медицини через її лінгвістичну структуру, визначаючи вплив різноманітних культурних і наукових контекстів. Результати цього дослідження розширюють наше розуміння еволюції ветеринарної медичної термінології та її значущості в контексті глобального наукового співтовариства.
Посилання
Bahrii, H. (2014). Komparatyvnyy analiz vzhyvannya anhlomovnykh zapozychenʹ u suchasnykh zasobakh masovoyi informatsiyi [Comparative analysis of the use of English loanwords in modern mass media]. Scientific herald of Vinnytsia state pedagogical university named after Mykhailo Kotsiubynskyi. Series: Philology (Linguistics), 16(1), P. 29–33.
Nikolenko, A. H. (2007). Leksykolohiya anhliysʹkoyi movy – teoriya i praktyka [Lexicology of the English language - theory and practice]. Vinnytsia: Nova Knyha, 528 p.
Tomeniuk O. (2015). Kohnityvnyy pidkhid do analizu movnykh yavyshch [Cognitive approach to the analysis of linguistic phenomena]. Contemporary issues of humanitarian studies, (11). P. 141-146.
Brown, C. M., Hogg D. A., Kelly D. F. (2015). Concise veterinary dictionary. Oxford: Oxford University Press, 250 p.
Cherepovska, T., Binkevich, O. (2019). Morphological peculiarities of veterinary terminology in the context of teaching English for specific purposes. Scientific notes of the National University "Ostroh Academy": series "Philology". Vol. 5 (73), P. 310–318.
Danko, J., Simon F. (2012). Veterinary dictionary. Bratislava: Ikar,424 p.
Edward, B. (2015). Black's Veterinary Dictionary. London: Bloomsbury, 514 p.
Gonzales, M. C. (2022).Variation in Spanish Accounting Terminology Implications for Translators. Terminology, 28(1), P. 65-102. (scopus)
Lashkul, V., Rozhkov, Yu. (2023). Biomorphic Metaphor in the English Veterinary Terminology. Cogito – Multidisciplinary Research Journal. 15(1), P. 190-202
Lychuk, M. (2023). Trends of formation of clinical veterinary terminology. Linguistic ecology: the language of medicine. Materials of the All-Ukrainian scientific-practical conference with international participation. February 22 - 23, 2023, Ukraine, Lviv, P. 103-108.
Nemova, T., Lychuk, M. (2021). Peculiarities of the formation and translation of the terminology of clinical veterinary hematology International journal of philology, Vol. 11(3), P.73-81.
Nemova, T., Lychuk, M. (2022). Clinical veterinary terminology International journal of philology. Vol. 11(1), P. 73-81.
Phelizon, J. Н. (1976). Vocabulaire de la linguistique. Paris: edsRoudel, 280 p.
Rozhkov Yu., Syrotin, O. (2022). Verbalization of the concepts of disease and animal disease in English. Cogito multidisciplinary research journal. Bucharest. Vol. XIII (4). P. 224-233.
Rozhkov, Y., Syrotina, О., Lashkul, V. (2022). Semantic Phenomena in English Clinical Terminology of Veterinary Medicine. Cogito – Multidisciplinary Research Journal, Vol. XIV, no. 3, P. 188-203.
Syrotina, O. (2023). Development trends of the English clinical veterinary terminology system. Euromentor Journal, Vol. 14. Issue 2, P. 115-123
Syrotina, O. (2023). Origin sources of English veterinary terminology. Euromentor. Vol. 14. Issue 1. P. 117-135.
Syrotina, O., Rozhkov, Yu. (2023). Genesis of veterinary medicine terminology (based on English and Ukrainian languages). Materials of the All-Ukrainian scientific-practical conference with international participation. Ukraine, Lviv. P.119-126.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).