Категорія комунікативних ролей в сучасній лінгвістиці: проблеми і перспективи дослідження
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2019.03.099Анотація
Анотація. Стаття присвячена проблемі комунікативних ролей в аспекті їхніх дискурсивних та когнітивних характеристик. Особлива увага приділяється питанню взаємозв'язку комунікативних ролей з іншими когнітивно-дискурсивними параметрами. Метою дослідження є визначення основних підходів до усвідомлення комунікативних ролей у сучасній лінгвістиці з огляду на особливості взаємодії ролей із суміжними феноменами ідентичності, “обличчя” та суб’єктного позиціювання.
Для вирішення завдань дослідження в роботі використовується комплексна методика, що включає загальнонаукові методи індукції, дедукції, інтроспекції і аналізу, у поєднанні з дефінітивним методом і методом узагальнення наукових результатів в різних сферах дискурсивних досліджень з метою виявлення функціональних властивостей та та когнітивно-дискурсивних маніфестацій комунікативних ролей.
Основні висновки дослідження стосуються міждисциплінарної значущості поняття комунікативної ролі для таких напрямів сучасної когнітивно-дискурсивної парадигми, як критичний дискурс-аналіз, конверсаційний аналіз, теорія обличчя та ввічливості, теорія суб’єктного позиціювання та теорія рольової ідентичності. У статті визначено дискурсотвірні функції комунікативної ролі в структуруванні та розвитку діалогічної інтеракції, що свідчить на підтримку ідеї про те, що зміна комунікативних ролей є основною категорією розмовного дискурсу. Когнітивний аспект комунікативної ролі пов'язаний із взаємодією цього феномену з такими когнітивно-дискурсивними явищами, як ідентичність, суб'єктне позиціювання та індивідуальне і соціальне обличчя. У статті висвітлюються два вектори взаємозв'язків: дискурсивні вияви ідентичності, суб'єктного позиціювання та «обличчя», маніфестовані комунікативними ролями, та функції ролей у формуванні зазначених категорій.
Посилання
Bamberg, M. (2011). Who am I? Narration and its contribution to self and identity. Theory & Psychology, 21(1), 3-24.
https://doi.org/10.1177/0959354309355852
Bamberg, M., De Fina, A., & Schiffrin, D. (2011). Discourse and identity construction / Ed. by K. Luyckx, S. Schwartz & V. Vignoles, Handbook of identity theory and research, Berlin, Germany: Springer, 177-199.
https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7988-9_8
Benwell, B. & Stokoe, E. (2005). Discourse and identity. Edinburgh : Edinburgh University Press.
Brown, P., Levinson, S. (1987). Politeness: Some Universals in Language Use. L., N. Y. : CUP.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511813085
Davies, B., Harré R. (1990). Positioning: The discursive production of selves. Journal for the theory of social behavior, 20 (1), 43-63.
https://doi.org/10.1111/j.1468-5914.1990.tb00174.x
Fairclough, N. (2003). Analysing Discourse: Textual analysis for social research. New York and London. Routledge.
https://doi.org/10.4324/9780203697078
Kravchenko, N., Pasternak, T. (2018). Claim for identity or personality face: The Oscar winners' dilemma. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open, III (1), 142-178.
https://doi.org/10.2478/lart-2018-0005
Kravchenko, N. (2017). Diskurs i discurs-analiz: kratkaia entsyklopediya. Kiev: Interservis.
Kravchenko, N. (2013). Mena komunikativnyh roley kak konstitutivnaya kategoriya diskursa. Visnyk Kharkivskoho natsionalnihi un-tu, 1052, 6-11.
Kravchenko, N. (2012). Prakticheskaya diskursologiya : shkoly, metody i metodiki sovremennogo diskurs-analiza. Lutsk : Volynpoligraf.
Mitchell, А. (2016) "George Herbert Mead and the Unity of the Self," European Journal of Pragmatism and American Philosophy, 8(1), 201-215.
Sacks, H. (1992). Lectures on conversation. Oxford: Wiley-Blackwell.
Sidnell, J. Conversational Analysis - Comparative Perspectives. University of Toronto : Cambridge University Press.
Spencer-Oatey, H. (2007). Theories of identity and the analysis of face. Journal of pragmatics, 39, 639-656.
https://doi.org/10.1016/j.pragma.2006.12.004
Stets, J. E., & Burke, P. J. (2000). Identity theory and social identity theory. Social Psychology Quarterly, 63, 224-237.
https://doi.org/10.2307/2695870
Stokoe, E. (2012). Moving forward with membership categorization analysis: Methods for systematic analysis. Discourse Studies, 14(3), 277-303
https://doi.org/10.1177/1461445612441534
Swan, D. (2001). Positioning as a means of understanding the narrative construction of self: A story of lesbian escorting. Narrative Inquiry, 10 (2), 403-427
https://doi.org/10.1075/ni.10.2.06swa
Wetherell, M. (1998). Positioning and interpretative repertoires: Conversation analysis and poststructuralism in dialogue. Discourse and Society, 9, 387-412.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).