Семіотичний вимір суб’єктності в англійськомовному романі XIХ століття
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.03.003Анотація
Анотація. У статті презентовано пост-класичний наратологічний підхід до трактування категорії «суб’єкта» та визначення індексів розташування cуб’єктності в наративному дискурсі англійськомовного роману ХІХ століття. Визначено, що завдяки діалогічній природі, суб’єктність залежить від розташування в структурі наративу дейктичних центрів, які виконують функцію семіотичних кодів, спрямовуючи перспективу оповіді та регулюючи прояви суб’єктності в наративному дискурсі. Фіксації проявів суб’єктності в наративі сприяє першочерговий аналіз семантичного виміру (наявні ключові слова, частотність т. і.) та синтаксичної комбінаторики клаузів (а саме, типів когезивного зв’язку, референтних відношень та локалізації в макроструктурі наративного дискурсу). Висока частотність вживання особового займенника однини «I» поруч з лемами на позначення позитивного досвіду людини «love, life, great, good, heart and God» в корпусі англійськомовного роману ХІХ століття свідчить про домінантну роль суб’єкта в соціально-культурному контексті цього періоду. Підтвердженням цьому є переважання лем на позначення тілесного, фізичного та ментального семантичного поля «hand, heart, eye, hear, speak, feel», які виконують роль первинного означення на шляху до семіотичного моделювання фікційного образу-символу. Проблема дослідження наративного суб’єкта полягає в його обумовленості культурно-історичним контекстом певної епохи, що водночас відкриває перспективи подальшого дослідження її сутності в періоди модерну та пост-модерну.
Посилання
Van Dejk, T.A. (1989). Jazyk, poznanie, kommunikacija [Language, Cognition, Communication]. Moscow. 312 p. [in Russian].
Barthes, R. (1975). An Introduction to the Structural Analysis of Narrative. Lionel Duisit. New Literary History, Vol. 6, Nr. 2. On Narrative and Narratives. pp. 237-272.
https://doi.org/10.2307/468419
Benveniste, E. (1971). Problems in general linguistics. Florida: University of Miami Press.
Brockmeier, J. & Carbaugh, D. (2001). Narrative and Identity: Studies in Autobiography, Self and Culture. Brockmeier, J. and Carbaugh, D.(eds.) Studies in Narrative 1, 307 p. DOI: https://doi.org/10.1075/sin.1.01bro
https://doi.org/10.1075/sin.1.01bro
Bruner, J. (1987). Life as Narrative. In: Social Research, 54, pp. 11-32.
Chatman, S. (1969). New Ways of Analyzing Narrative Structure., with an Example from Joyce's Dubliners. In: Language and Style, Vol.2. pp.3-36.
Cobley, P. (2014). What is narrative? In: Narrative, 2-nd ed., Chapter 9. Routledge.
https://doi.org/10.4324/9780203494929
Crutzen, P.J. & Stoermer , E. (2000). The Anthropocene. Global Change Newsletter Vol. 41. pp.17-18.
Fludernik, M. (1996) Towards a Natural' Narratology. London/New York: Routledge.
https://doi.org/10.1515/jlse.1996.25.2.97
Herman, D. (2018). Narratology beyond the human: Storytelling and animal life. Oxford:Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/oso/9780190850401.001.0001
Herman, D.( 2013). Storytelling and the sciences of mind. Cambridge, MA: The MIT Press.
https://doi.org/10.7551/mitpress/9547.001.0001
Herman, D.( 2014). Narratology beyond the human. In: Diegsis. Vol. 3. Nr. 2.
URL:https://www.diegesis.uniwuppertal.de/index.php/diegesis/article/view/165 (accessed 5 May 2020).
Hermans, H. J. M. (2018). Society in the self: A theory of identity in democracy .New York, NY: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/oso/9780190687793.001.0001
Jahn, M. (2017). Narratology: A Guide to the Theory of Narrative. English Department, University of Cologne. Version: 2.0. May 2017. URL: http://www.uni-koeln.de/~ame02/pppn.htm (accessed 14 June 2020).
Langacker, R.W. (2008). Cognitive grammar: a basic introduction. Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195331967.001.0001
Lyons, J. (1995). Linguistic Semantics: an introduction. Cambridge: CUP.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511810213
MacIntyre, A. (1984). After Virtue: A Study in Moral Theory. Notre Dame: University of Notre Dame Press.
Ochberg, R. (1994). Life Stories and Storied Lives. In: Amia Lieblich&Ruthellen Josselson (eds.), Exploring Identity and Gender: The Narrative Study of Lives, Vol. 2. Thausand Oaks: Sage.
Prince, G. (1982). Narratology: The Form and Functioning of Narrative, Mouton, Berlin, New-York, Amsterdam.
https://doi.org/10.1515/9783110838626
Ricoeur, P. (1984) Time and Narrative. Vol. I [Temps et Récit I, 1983]. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Ricoeur, P. (1985) Time and Narrative. Vol. II [Temps et Récit II, 1984]. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Ricoeur, P. (1988) Time and Narrative. Vol. II [Temps et Récit III, 1985]. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Riddell, A. et. al., (2019). Common Library 1.0: A Corpus of Victorian Novels Reflecting the Population in Terms of Publication Year and Author Gender. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/Common-Library-1.0%3A-A-Corpus-of-Victorian-Novels-in-Riddell-Bassett/d22e7341fd39e8df1c983c14efcf7846608c0530 (accessed 03 May 2020)
Rimmon-Kenan, S. (2006). Concepts of Narrative. In: Matti Hyvarigen, Anu Korhonen & Juri Mukkanen (eds.), The Travelling Concept of Narrative. Studies across Disciplines in the Humanities and Social Sciences, vol 1. Helsinki: Helsinki Collegium for Advanced Studies, pp. 10-19.
Ryan, M.-L. (1991). Possible worlds, artificial intelligence, and narrative theory. Bloomington: Indiana University Press.
Sarbin, T. (1986). Narrative Psychology: The Storied Nature of Human Conduct. New York: Praeger.
Stockwell, P.& Mahlberg, M. (2015). Mind-modelling with corpus stylistics. In: David Copperfield. Language and Literature, vol.24, nr.2. pp .129- 147.
https://doi.org/10.1177/0963947015576168
Taylor, C. (1989). Sources of the self: The making of the modern identity. Boston, MA: Harvard University Press.
Traugott, E.C. (2010). Regularity in Semantic Change. Cambridge: CUP.
Verhagen, A. (2007). Constructions of intersubjectivity: Discourse, syntax, and cognition. Oxford: Oxford University Press.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
