Соціальні мережі як інструмент неформальної мовно-комунікативної освіти лікаря
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.01.111Анотація
У статті розглянуто проблему необхідності забезпечення безперервної неформальної мовно-комунікативної освіти лікарів через соціальні мережі. Проаналізовано погляди науковців щодо важливості неформальної освіти для сучасного висококваліфікованого фахівця, переваги безперервної освіти. Серед інструментів неформальної освіти виокремлено інформаційно-комунікаційні технології, зокрема соціальні мережі, що посідають особливе місце в процесі ефективного, швидкого й легкого саморозвитку та самонавчання. Важливість мовно-комунікативного напрямку неформальної освіти медичних працівників доведено шляхом аналізу соціологічних опитувань пацієнтів щодо рівня задоволеності комунікацією з лікарями. У розвідці наведено дані щодо використання медичними працівниками різних соціальних мереж із професійною та особистою метою, проаналізовано рівень охоплення та зацікавлення навчально-ілюстративним матеріалом, який спонукає до мовно-комунікативної грамотності (на прикладі сторінок «Ефективна комунікація лікаря та пацієнта» у мережах «Фейсбук» та «Інстаграм»). Для статистичного аналізу взято ілюстрації (навчальні кейси), що розроблені в двох напрямках: підвищення комунікативних компетенцій та мовних компетенцій. Перший блок розглядає проблему стигматизації в мовленні медичних працівників, другий блок зосереджує увагу на найтиповіших помилках у мовленні лікарів. У ході дослідження з’ясовано, які соціальні мережі є лідерами серед користувачів-лікарів; встановлено, що більше уваги викликали інфографіки, які розглядають проблему стигматизації в професійному мовленні (набуття комунікативних компетенцій), порівняно з навчальними кейсами щодо найтиповіших помилок у мовленні лікарів (набуття мовних компетенцій). Така кількість переглядів ґрунтується на особистих інтересах, що сприяє кращому засвоєнню знань.
Посилання
Kyvliuk, O. (2017). Neformalna osvita v kontseptsii lifelonglearning. [Non-formal education in the concept of lifelonglearning]. Educational discourse. Humanities. Issue 1, 22–34.
Topchyi, T. V. (2014). Bezperervna osvita yak systemne seredovyshche formuvannia osobystosti. [Continuing education as a system environment for the personality formation]. Bulletin of the National University "Yaroslav Mudryi Law Academy of Ukraine". № 3 (22), 222–228.
Diamantouros, A., Marchesano, R., Geerts, W. H. (2017). Development and evaluation of a continuing pharmacy education (CPE) program in thrombosis management. Currents in Pharmacy Teaching and Learning. Vol. 9, Issue 5, 911–917.
Tun, M. S. (2019), Fulfilling a new obligation: Teaching and learning of sustainable healthcare in the medical education curriculum. Medical Teacher. Volume 41, Issue 10, 1168–1177.
Ghirotto, L., De Panfilis, L., Di Leo, S. (2020). Health professionals learning qualitative research in their workplace: A focused ethnography. BMC Medical Education. Volume 20, Issue 117. Article number 269.
Młynarczuk-Sokołowska, A. (2022). Intercultural non-formal education: what the children think. Intercultural Education. Volume 33, Issue 1, 82 – 98.
Fobel, L., Kolleck, N. (2022). Regional Patterns of Access and Participation in Non-Formal Cultural Education in German. Education Sciences. Volume 12, Issue 1, Article number 13.
Punksungka, W., Yamashita, T., Helsinger, A. (2021). Re-examining Adult Education and Training Participation by Education, Literacy, Gender, and Race / Ethnicity in the U.S. Journal of Adult and Continuing Education.
Nesterenko, H. O., Tyshkova, O. V. Suchasni sotsialni merezhi yak instrument neformalnoi osvity. [Modern social networks as a tool of non-formal education]. Philosophical sciences. Issue 49, 151–158.
Nizzolino, S., Canals, A. (2021). Social network sites as community building tools in educational networking. International Journal of e-Collaboration. Volume 17, Issue 4, 132– 137.
Gómez-Martínez, R., Romero-Rodríguez, L. (2021). Coworking spaces and virtual learning communities in Social Networks: Case Study of #ElClaustroDeIG on Instagram. Aula Abierta. Volume 50, Issue 1, 453–464.
Samanta, P., Sarkar, D., Kole, D. K. (2021). Social Network Analysis in Education: A Study. Intelligent Systems Reference Library. Volume 197, 65–83.
Konevshchynska, O. E. (2016). Elektronni sotsialni merezhi yak skladnyk suchasnykh sotsialnykh media. [Electronic social networks as a component of modern social media]. Information technologies and teaching aids. Vol. 55. № 5, 42–54.
Mainaiev, F. Ya. (2016). Vykorystannia sotsialnykh merezh u on-line-navchanni. [Use of social networks in online studying]. Innovative solutions in modern science. № 2 (2), 1–9.
Pinchuk, O. P. (2015). Istoryko-analitychnyi ohliad rozvytku sotsialnykh merezhnykh tekhnolohii i perspektyv yikh vykorystannia u navchanni. [Historical and analytical review of the development of social network technologies and prospects for their use in education]. Information technologies and teaching aids. Vol. 48, 14–34.
Palii, S. V. (2013). Sotsialni merezhi yak zasib komunikatsii elektronnoho navchannia. [Social networks as a means of communication of e-learning]. Management of complex systems development. 2013. № 13, 152–156.
Shulska, N. M. (2017). Sotsialni merezhi yak efektyvne seredovyshche vykladatsko-studentskoi komunikatsii v navchalnomu protsesi. [Social networks as an effective environment for teaching and student communication in the educational process]. Information technologies and teaching aids. Vol. 58, 155–168.
Barladym, V. M. (2017). Zastosuvannia sotsialnykh merezh v neformalnii osviti ditei ta molodi. [Use of social networks in non-formal education of children and youth]. Reporting scientific conference of the Institute of Information Technologies and Teaching Aids of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine: collection of materials of the scientific conference. Kyiv, 8–10.
Vasylenko, O. V. (2013). Neformalna osvita doroslykh: nove sotsialno-osvitnie yavyshche. [Non-formal adult education: a new socio-educational phenomenon]. Adult education: theory, experience, prospects. Issue 7, 35–44.
Otsinka yakosti vzaiemodii likariv / medychnykh ustanov pervynnoi medytsyny z patsiientamy. [Quality assessment of doctors’ interaction / primary medical institutions with patients]. URL: https://hromadahealthcare. org/wp-content/uploads/Med_analitic_report-16.08-1-1.pdf (date of last aсcess: 26.11.2021)
Efektyvna komunikatsiia likaria ta patsiienta. [Effective communication between doctor and patient]. URL: https://www.facebook.com/groups/366740194832406/?ref=share (date of last acсess: 25.11.2021)
Opytuvannia dlia likariv. Moi sotsmerezhi. [Survey for doctors. My social networks]. URL: https://accemedin.com/ surveys/105 (date of last aсcess: 25.11.2021)
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
