Hазви родинних зв'язків у дрібношляхетському селі сяберка на житомирщині
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(272).2017.023%20-%2030Анотація
. У статті представлена «родинна» лексика, що використовується поляками, які живуть у невеликому дрібношляхетському селі Сяберка на Житомирщині у порівнянні з відповідною лексикою деяких сусідніх польських говірок. Проаналізовано 44 слова, у тому числі запозичення з української та/або російської мов, напр. diad’ko ◊ укр. д|ядько; nieboha ◊ укр. неб|ога; semia ◊ укр. діал. с|ем’я (літ. сім’|я, пор. рос. семь|я), та питомі польські, напр. córka И?донька’, ojciec И?батько’, zięć И?зять’. Це перша спроба описати усю лексику у межах однієї тематичної групи та показати її використання різними людьми. Визначено 9 синонімічних пар, що складаються з питомого польського слова та його диференційного відповідника (-ів), напр. dziadek ~ dziaduńko 'дідусь'; mąż ~ człowiek 'чоловік'; synowa ~ niewiastka И?невістка’, які можуть виступати в мовленні одного респондента або різних. Порівняння з іншими польськими діалектами в Україні показало, що з 44 проаналізованих слів 38 слів використовуються також і в інших місцевостях, що становить більше 86 %. Лише кілька лексем не були зареєстровані в інших польських діалектах, хоча там вживаються інші запозичення з такими ж значеннями.
Посилання
Непоп, Л.В. Лексичні особливості польських говірок на території Хмельницької та Житомирської областей [Текст] / Л.В. Непоп. – К. : ВПЦ «Київський ун-т», 2004. – 212 с.
Cechosz-Felczyk, I. Słownictwo gwary Oleszkowiec and Hreczan (Greczan) na Podolu [Tekst] / I. Cechosz-Felczyk. – Kraków : Lexis, 2004. – 397 s.
Krawczyk, A. Zapożyczenia leksykalne w sytuacji wielojęzyczności. Ukrainizmy i rusycyzmy w gwarze Maćkowiec na Podolu [Tekst] / A. Krawczyk. – Warszawa : DiG, 2007. – 157 s.
Modzelewska, R., Rieger, J. Słownictwo gwary Satanowa nad Zbruczem / R. Modzelewska, J. Rieger // Słownictwo kresowe. Studia i materiały, pod red. J. Riegera. – Warszawa, 2008. – S. 261-366.
Rieger, J. O pożytkach płynących z opracowania dużego słownika polszczyzny jednej wsi kresowej / J. Rieger // I. Cechosz-Felczyk, Słownictwo gwary Oleszkowiec and Hreczan (Greczan) na Podolu. – Kraków, 2004. – S. 7–11.
Rieger, J. O słownictwie dzisiejszej polszczyzny na Ukrainie i metodach jej badania / J. Rieger // Prilozi na Oddelenieto za lingvistika i literaturna nauka pri MANU”, br. 37/I/2011, pod red. M. Mirkulovskiej. – Skopje, 2012. – S. 121–128.
Rieger, J. Zapożyczenia [fragment opracowania: R. Modzelewska, J. Rieger, Słownictwo gwary Satanowa nad Zbruczem] / J. Rieger // Słownictwo kresowe. Studia i materiały, pod red. J. Riegera. – Warszawa, 2008. – S. 270–276.
Zakhutska, O. Polszczyzna drobnoszlacheckiej wsi Siaberka na Wołyniu. Słownictwo [Tekst] / O. Zakhutska. – Warszawa : Wydawnictwo DiG, 2015. – 200 s.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
