Зіставний аналіз німецької й української терміносистем агропромислового комплексу

Автор(и)

  • N V Bilous ,
  • S V Kotyk ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog0(272).2017.0186%20-%20193

Анотація

Статтю присвячено порівняльно-зіставному аналізу терміносистем агропромислового комплексу німецької та української мов. Стаття розкриває сутність понять термін і терміносистема. Обґрунтовується ідея про те, що в основу побудови терміносистем лягла теорія графів – математична дисципліна, яка вивчає топологічні форми, мережеві моделі представлення будь-якого процесу або системи. Такий погляд буде цікавим фахівцям у сфері лінгвістики та економіки. В статті порівнюються особливості побудови терміносистем агропромислового комплексу української та німецької мов. Виділено характерні особливості терміносистем, описано результати дослідження, за основу якого автор взяв зіставний аналіз терміносистем української та німецької мови за структурно-семантичним принципом. Найбільше уваги присвячено термінологічним питанням перекладу. Виявлено фактори, які безпосередньо вплинули на становлення агропромислової термінології.  Уточнено міжмовні відповідності основних термінів тієї галузі знань, в якій проводилось дослідження. У статті узагальнено новий матеріал з досліджуваної теми, вводяться у науковий обіг  підходи до побудови терміносистем, запропоновані різними науковцями. Насамкінець розкривається той факт, що на розвиток термінології вплинули історичні та культурні особливості обох народів. Це питання недостатньо досліджене і потребує подальшого вивчення.

Посилання

Biotechnologia. Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/Біотехнологія

Prokhorov, A. M. ed. (2002). Bolshoy entsiklopedicheskiy slovar [Large Encyclopedic Dictionary]. Moscow: Bolshaya rossiyskaya entsiklopediya, 1456.

Briginevich, V. E. (2010). Osnovnyie podhodyi k postroeniyu terminosistem [Basic approaches to the construction of terminology systems]. Pyatigorsk: PSU, 108.

Leychik, V. M. (2009). Terminovedenie: Predmet, metodyi, struktura [Terminology: subject, methods, structure]. Moscow: Knizhnyiy dom «LIBROKOM», 256.

Emelichev, V. A. ed. (1990). Lektsii po teorii grafov [Lectures on graph theory]. Moscow: Nauka, 384.

Revina, Ю. Н. (2011). Avtomobilnaya termInologiya v nemetskom i russkom yazyikah: strukturno-semanticheskiy i funktsionalnyiy aspektyi [Automotive Terminology in German and Russian: Structural-Semantic and Functional Aspects]. Yekaterinburg, 22.

Superanskaya, A. V., Podolskaya, N. V., Vasileva, N. V. (2012). Obschaya terminologiya. Voprosyi teorii [General terminology. Theory issues]. Moscow, Russia: Knizhnyiy dom «LIBROKOM», 248.

Tkach, A. V., Shynkaruk V.D. (2010) Slovotvirna identychnist ukrainskoi terminolohii: monohrafiia [The word-forming identity of Ukrainian terminology ]. – Chernivtsi : Chernivetsi National university, 200.

Tsitkina, Ph. A. (1988). Terminologiya i perevod (k osnovam sopostavitelnogo terminovedeniya) [Terminology and translation (basics of comparative terminology)]. Vischa shkola, 157.

Biotechnologie. Available at: https://de.wikipedia.org/wiki/Biotechnologie

Завантаження

Номер

№ 272 (2017): Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки №272

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).