Мнемографія фікційного суб'єкта французького роману кінця хх ст. (на матеріалі роману П. Кіньяра «салон у вюртемберзі»)
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(263).2017.0149%20-%20157Анотація
Актуальність дослідження визначена посиленням уваги до питання особистісного письма в сучасній гуманітарній науці. В умовах сучасного стану культури, коли питання ідентичності суб’єкта стоїть особливо гостро, письмо про Себе героя художнього твору виявляється плідним джерелом дослідження функціонального значення особистісного письма людини. Роман Паскаля Кіньяра «Салон у Вюртемберзі» («Le Salon du Wurtemberg») репрезентує письмо про Себе фікційного суб'єкта у варіанті мнемографії. Мета статті полягає у аналізі поетикальної своєрідності та розкритті функціонального значення письма про Себе в процесі конструювання ідентичності суб'єкта в романі «Салон у Вюртемберзі».
Дослідження спирається на аналіз структури роману, нарації та функціонування топосу дому, що передбачало оперування структурним методом, метод феноменологічної метафори та методом накладання культурних полів. Маркери письма як модусу оповіді та естетичної роботи героя в романі П. Кіньяра розглядаються у порівнянні з іншим його романом «Carus, або той, хто дорогий своїм друзям», у якому форма щоденника не несе конструктивного значення. Мнемографія героя тлумачиться як демаскування И?Я’. Через письмо реалізується робота пам’яті – письмо стає обхідною дорогою, на якій пам'ять-мука заміщується теплими спогадами про радісні моменти. У романі П. Кіньяра топос дому маркований оніризмом. Мнемографія створює на письмі нове бачення героєм світу, в якому відсутній лінійний час, натомість з кадрів-складаночків можна постійно утворювати калейдоскоп історії свого життя. Робота письма, що стимулює розгортання пам'яті і трансформує оніричність спогадів (кожен герой його історії має власну версію кадрів минулого) у реалістичність, спонукає метаморфози топосу будинку в Бергхеймі — від нелюбого місця до свого дому для Карла. Тож письмо в романі «Салон у Вюртемберзі» виконує цілий комплекс завдань, спрямованих на пізнання героєм Себе та надає багатий метафорами матеріал для дослідження фігури homo scribens.
Посилання
Deridda, Zh. (2004). Pysmo ta vidminnist [Writing and Difference]. Kyiv: Osnovy, 2004,600.
Zhenett, Zh. (1998). Fyhuryi. V 2-kh tomakh [Figures] /Zh. Zhenett. Moscow.: Yzd.-vo ym. Sabashnykovyikh, T. 2,452.
Matsiuk, A. (2016). Muzychnyi kod u romani Paskalia Kiniara «Vsi ranky svitu»[ The music code in P. Quignard's novel «All the World's Mornings».] Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia “Filolohiia . № 74,308 -313.
Kyniar P.(2008). Salon v Viurtenberhe: Roman [The salon in Württemberg] SPb.: «Azbuka-klassyka»,480.
Froehlicher, C. (2013). À la recherche de l'origine : l'Écriture du souvenir dans Le salon du Wurtemberg de Pascal Quignard et le projet proustien [In Search of Origin: writing of remembrance in “The Salon of Württemberg” by Pascal Quignard and the the Proust project]. Relief - revue électronique de littérature française,7(2),128–138. doi : http://doi.org/10.18352/relief.880
Quignard, Р. Le Salon du Wurtemberg[The salon in Württemberg].Paris: Gallimard, 1986. 372 .
Richard, J.-P. Pages Paysages. Microlectures II. Paris, Éditions du Seuil, 1984, 256 р.
Vuong, L. (2013). L’enfant fétiche dans l’œuvre de Pascal Quignard [The child fetish in the work of Pascal Quignard] , № 69. Р. 107-122. doi : 10.4000/litteratures.148
Pascal Quignard et l’amour [Pascal Quignard and love].Littératures. 2013,№ 69. – doi : 10.4000/litteratures.148
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
