«Потуга, що володіє престолом світа» (вітальна аксіологія й поетика новели Наталії Кобринської «Засуд»)

Автор(и)

  • А І Shvets ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog0(257).2016.0162%20-%20171

Анотація

У статті проаналізовано поетику художнього психологізму маловідомої новели Н. Кобринської «Засуд» (1906 р.) з погляду характеротворення, стильових виявів, авторської інтенційності у дослідженні феноменів позасвідомості.

 

Осмислено автопсихографічну ґенезу цього твору. Онтологічна дихотомія життя ‒ смерть, глибокі філософські рефлексування й душевні сум’яття, врешті

 

домінуюча танатологічна візійність, що генерують внутрішньо-подієвий, психологічний сюжет цього твору були інспіровані тогочасними біографічними реаліями, стресовими переживаннями, ситуацією життєвого відчаю, самотності, зреченого замолоду материнства, що їх зазнала Кобринська на схилку літ.

 

З’ясовано ідейно-естетичні паралелі твору Кобринської зі світоглядною концепцією «філософії життя», головними засадами якої були вітальні вартощі, екзальтована життєвість, чуттєва розкутість, насолода, емоційний порив, поцінування життя. Концептуальні засади «філософії життя» виявляються також в імагологічній тканині цього твору. Авторка вдало експлікує пафос долі, залежність людського життя від фатуму (грізного засуду богині Немезіди), наснажує твір трагічними екзистенційними мотивами; в поетикальну парадигму уводить символічний образ човна, техніку фізіогномічного мистецтва з гендерними особливостями.

Посилання

Duchyminska O. (1934) Moi spomyny pro Nataliiu Kobrynsku [My memories of Nataliia Kobrynska]. Zhinocha dolia, 12‒13, 3‒7.

Kobrynska N. Zasud [The verdict]. Dilo, 27, 30, 32.

Kobrynska N. (1907) Nitssheanski motyvy [The Nietzschean motives]. Dilo, 127, 128. ‒ 21.

Kril K. (1970) Lystuvannia N. Kobrynskoi z Nechuiem-Levytskym ta Borysom Hrinchenkom [Correspondence by N. Kobrynska with Nechui-Levytskyi and Borys Hrinchenko] Ukrainske literaturoznavstvo, 10, 120‒128.

Lehkyi M. (2012) Proza Natalii Kobrynskoi (ideino-estetychna evoliutsiia i poetyka) [Prose by Nataliia Kobrynska (ideological and aesthetical evolution and poetics)] Ukrainske literaturoznavstvo, 75, 95‒115.

Mazur L. (2003) Dukh i plot: Filosofiia zhyttia ta problema liudskoi tilesnosti [Spirit and flesh: philosophy of life and the problem of human physicality]. Lviv, 380.

Nasha dolia. Zbirnyk prats rizhnykh avtoriv. Vydaie Nataliia Kobrynska (1893) [Our fate. Collection of different authors works. Issues by Natalia Kobrynska]. Stryi, V. 1, 68‒78.

Orteha-i-Haset Kh. (1994) Tema nashoi doby [The theme of our times in Jose Ortega y Gasset. Selected works]. Kyiv: Osnovy, 315‒369.

Завантаження

Опубліковано

2018-08-01

Номер

№ 257 (2016): Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки №257

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).