Лексико-семантичне поле «час» у мові повісті михайла стельмаха «гуси-лебеді летять»
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(292).2018.0131%20-%20140Анотація
У статті досліджено особливості лексико-семантичного поля «час», вивчено його структуру, здійснено аналіз тематичних груп лексики на позначення часових відрізків, простежено зв՚язок філософії авторського світосприйняття крізь призму часових вимірів із мовними засобами її вираження на матеріалі автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Статтю присвячено питанням структуризації лексико-семантичного поля «час», розглянуто й схарактеризовано темпоральні номінації у складі фразеологізмів, ужитих у повісті, а також подано приклади авторських мовних засобів на позначення часових відрізків, утворених на підставі народознавчих спостережень. У структурі лексико-семантичного поля «час» визначено три основні компоненти: ядро час, центр – лексеми, які позначають часові проміжки і належать до тематичних груп «пори року», «частини доби», «назви періодів життя» та периферійну організацію: прикметниково-іменникові словосполучення, у яких лексема зі значенням темпоральності втрачає самостійність і набуває відтінків значення слова, з яким поєднана, а також елементи надфразової єдності, які не позначають темпоральність безпосередньо, а сприяють розумінню тексту читачем, викликаючи у нього ряд асоціацій: тактильних, зорових, слухових, нюхових тощо.
Посилання
Brenyk, I. V. Vydilennya yadernoyi ta peryferiynoyi zon v mezhakh LSP prykmetnykiv pozytyvnykh emotsiy v anhliysʹkiy movi [Isolation of nuclear and peripheral zones within the LSF of adjectives of positive emotions in the English language]. Available at: http://www.rusnauka.com/25_NNP_2009/Philologia/50492.doc. htm
Denysova, S. P. (1996) Typolohiya katehoriy leksychnoyi semantyky [Typology of categories of lexical semantics] Kyiv State Linguistics University, 294.
Kocherhan, M. P. (1999) Zahalʹne movoznavstvo: pidruch. dlya stud. filol. spets. vyshch. navch. zakl. osvity [General linguistics: student’s book for students philologists] Akademiya, 287.
Petrushenko, O. O. (2010) Leksyko-semantychne pole «chas» v ukrayinsʹkiy poeziyi druhoyi polovyny XX st. [Lexical-semantic field “time” in Ukrainian poetries of the second half of the XX century]. National university of aviation. Kyiv. – 22.
Popova, Z. D. ed. (1989). Polevye struktury v sisteme yazyka: kollektivnaya monohrafiya [The field structures of the language system: collective monography]. Voronezh: Voronezh university, 200.
Bilodid, I. K. ed. (1970-1980) Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy [Ukrainian language vocabulary]. Naukova dumka. Kyiv.
Stelʹmakh, M. (2005) Husy-lebedi letyatʹ [Geese-swans fly]. Saktsent Plus. Kyiv. – 736.
Yareshchenko, A. P., Bezditko V. I., Kozyr O. V., Nemyrovska N. H. (2009) Suchasnyy frazeolohichnyy slovnyk ukrayinsʹkoyi movy [Modern phraseological vocabulary of Ukrainian language] Kharkiv: TORSINH PLUS. – 640.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
