L`analyse du discours – дисципліна, що інтерпретує

Автор(и)

  • O B Piskunova ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog0(281).2018.0135%20-%20143

Анотація

Формальні та змістові зміни, яких зазнавала література від початку ХХ століття, потребували і нових підходів до її вивчення. Однак попри розмаїття літературознавчих методів (герменевтичний, психоаналітичний, семіотичний тощо) в Україні сьогодні залишається поза увагою французька школа аналізу дискурсу (скорочено ‑ A. D.), яка, враховуючи фактори, що оточують текст, дозволяє здійснити його об’єктивну інтерпретацію. Розкриття основних категорій та особливостей цього підходу і становить мету статті. Ключовими проблемами A. D. є роль суб’єкта у формуванні власного дискурсу і те, як на смисл дискурсу впливають зовнішні і внутрішні для суб’єкта чинники, до яких автори методу відносять мову, ідеологію і несвідоме. Такий підхід, на противагу методам, що вивчають естетичні грані художнього тексту, дозволяє простежити механізми його виробництва, оскільки передбачає аналіз тексту як єдиного корпусу висловлювань. Це унеможливлює множинність інтерпретацій, унесення дослідником власних інтенцій до аналізованого дискурсу, дозволяє уникнути суб’єктивності і спрямовує дослідника до смислового ядра дискурсу. Відповідно, французький аналіз дискурсу є методом, що відкриває органічну для тексту інтерпретацію.

Посилання

Altyusser L. Ideologiya i ideologicheskie apparatyi gosudarstva (zametki dlya issledovaniya). Available at : http://magazines.russ.ru/nz/2011/3/al3.html

Bart R. (1989). Izbrannyie rabotyi: Semiotika. Poetika [Selected works: Semiotics. Poetics]. Progress, 616.

Benvenist E. (1974) Obschaya lingvistika [Problèmes de linguistique générale]. Progress, 448.

Serio P. (2002) Kvadratura smyisla: Frantsuzkaya shkola analiza diskursa [Quadrature of meaning: French school of discourse analysis]. Progress, 416.

Serio P. (1993) V poiskah chetvertoy paradigmyi: Filosofiya yazyika: v granitsah i vne granits [Philosophy of language: in and out borders]. Harkov : Oko, 1993. P. 37–52.

Tyupa V. (2009) Analiz hudozhestvennogo teksta [Analysis of artistic text]. Moskow «Akademiya», 336.

Fuko M. (2003) Arkheolohiia znannia [Archéologie du Savoir]. Kyiv: Vyd-vo Solomii Pavlychko «Osnovy», 326.

Shynkaruk, V.D (1997) Narys iz syntaksysu zviaznoho movlennia (teoretychnyi spetskurs dlia universytetiv)[ An outline on the syntax of coherent speech (theoretical special course for universities)]. Chernivtsi: “Ridna mova”, 152 .

Angermuller J., Maingueneau D., Wodak R. (2014) The Discourse Studies Reader: Main currents in theory and analysis. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 430.

Завантаження

Опубліковано

2018-12-27

Номер

№ 281 (2018): Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки №281

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).