Етикетне вибачення у сучасній німецькій мові
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(276).2017.034%20-%2042Анотація
Вибачення як важлива складова вербальних форм увічливості є запорукою усунення конфлікту, адже стримує агресію та спрямоване на відновлення гармонійних стосунків. Висловлення вибачення функціонують насамперед у ситуації конфлікту, проте є формою кооперативного спілкування. Вибачення розглядають, з одного боку, як визнання певного дисбалансу в стосунках між мовцем та адресатом і, з іншого – як спробу відновлення гармонії у стосунках. Мета пропонованої статті полягає у дослідженні зв’язку вибачення з поняттям увічливості та реалізацією принципу ввічливості, а також у визначенні місця вибачення в рамках мовленнєвого етикету. У пропонованій розвідці розглянуто вибачення з позицій теорії ввічливості та мовленнєвого етикету; здійснено прагматичний аналіз етикетного вибачення у сучасній німецькомовній культурі; запропоновано типологію причин досліджуваного мовленнєвого жанру. До етикетних вибачень зараховуємо вибачення за відмову / заперечення, за зміну теми розмови, за менш або більш інформативну розмову, за нечітке висловлення, за неправильне / неправдиве висловлення, за вторгнення в особисту сферу співрозмовника, за інші порушення правил спілкування та вибачення як припинення або завершення розмови.
Посилання
Grice, H. P. (1985). Logika i rechevoye obshcheniye [Logic and conversation]. Moscow: Progress, Issue 16, 217–237.
Maslova, V. A. (2007). Homo Lingualis w kulture [Homo Lingualis in the culture]. Moscow: Gnosis, 320.
Rathmayr, R. (2003). Pragmatika izvineniia: sravnitelnoe issledovaniie na materiale russkogo yazyka i russkoi kultury [The pragmatics of apology: a comparative study on the material of the Russian language and Russian culture] Moscow, 272.
Yashenkova, O. V. (2010). Osnovy teorii movnoi komunikatsii [Basic theory of verbal communication]. Kyiv, Akademia, 312.
Blum-Kulka, S. (1989). The CCSARP Codig Manual: The Role of Conventionality in Indirectness / S. Blum-Kulka // Cross-Cultural Pragmatics: Requests and Apologies. Norwood, New Jersey : Ablex, 273–294.
Böll, H. (1992). Ansichten eines Clowns [The clown]. Köln: Kiepenheuer & Witsch, 247.
Brown, P. (1987). Politeness: Some universals in language use. London; New York etc.: CUP, 358 р.
Egger, J., Wortmann, S. (1991). Kleine, Haie [Little sharks]. – access modes: http://www.wegert-buecher.de/Drehbuch/ D_Haie.pdf.
Konsalik, H. G. (1995). Das einsame Herz [The lonely heart]. München: Wilhelm Heyne Verlag, 149.
Konsalik, H. G. (1981). Sommerliebe [The summer love]. München: GKV, 270.
Leech, G. (1983). Principles of Pragmatics. London; New York: Longman, 250.
Nossack, H. E. (1968). Der Fall d’Arthez [The d’Arthez case]. Berlin: Suhrkamp, 324.
Rathmayr, R. (1996). Pragmatik der Entschuldigungen. Vergleichende Untersuchungen am Beispiel der russischen Sprache und Kultur [The Pragmatics of
Apology: a comparative study on the material of the Russian language and Russian culture]. Köln; Weimar; Wien: Böhlau Verlag, 243.
Rechtschreibwörterbuch DUDEN [Dictionary of the German language]. – access modes: http://www.duden.de/rechtschreibung/Weib.
Remarque, E. M. (1966). Die Nacht von Lissabon [The night in Lisbon]. Deutscher Bücherbund, 299.
Remarque, E. M. (2000). Drei Kameraden [Three comrades]. Köln: Kiepenheuer & Witsch, 398.
Timm, U. (1999). Johannisnacht [Midsummer Night]. München: Deutscher Taschenbuch Verlag, 247.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
