Код у контексті лексикографічної фіксації термінів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.03.072Анотація
Анотація. У статті вперше презентовано норми, за якими відбувалось становлення української термінографії, зокрема практичне втілення кодифікації на українському ґрунті. Розглянуто терміни, що стосуються кодових правил у лінгвістиці – термінологічне поле, термінологічний ключ, термінологічний код, кодові слова, які пов’язані із лексикографічною фіксацією термінів, супроводжуються переліком найуживаніших терміноелементів та актуальність яких залишається й нині: важливі у роботі зі словниками різних типів, при укладанні алгоритмів програм, що здійснюють переклади. Встановлено ознаки термінологічного ключа, важливого для романських, германських і слов’янських мов; значущого при формуванні принципів укладання словників. Визначено вимоги щодо терміноелементів – мова написання, можливість перекладу національними мовами, збереження автентичного написання тощо. Досліджено джерела, що стали прообразом ключа – штучні мови (волапюк, есперанто, латіносінефлексіоне і т.п.) та діапазон їх можливостей.
Мета дослідження – проаналізувати витоки поняття термінологічного коду, що з’явилось на поч. XX ст. і поступово утверджувалось у зв’язку з лексикографічною фіксацією термінів, завдяки якій терміноелементи отримали здатність поширюватися і стали зручними у використанні. Матеріали і методи дослідження. Матеріалом дослідження слугували документи першої третини минулого століття, які стосувались питань стандартизації в термінології, а також закордонні та вітчизняні словники. У роботі використано описовий метод із застосуванням прийому зовнішньої інтерпретації, який демонструє сукупні зв’язки реалій, свідомості, мислення на етапі становлення українського термінознавства. Обговорення. Слід зважати на те, що термінологічний код слугує підґрунтям для створення сучасних термінологічних систем, що спричинено культурним впливом із боку класичних мов упродовж багатьох сторіч. Висновки. Термінологічний код допомагає розпізнавати іншомовні слова не лише серед мов індоєвропейської мовної сім’ї, але й інших мовних сімей, розширюючи процес взаємодії терміносистем близькоспоріднених і неблизькоспоріднених мов. Використання сучасними європейськими мовами термінотворчого потенціалу класичних мов є важливим фактором у розвитку греко-латинізмів.
Посилання
Beloded, I. K., Аkulenko, V. V., Graur, А. (1980). Internatsional'nye ehlementy v leksike i terminologii [International elements in vocabulary and terminology]. Khar'kov: Vishha shkola. 208.
Vakulyk, I. I. (2014). Davnohretska ta latynska movy yak dzherelo suchacnoi naukovoi terminolohii [Greek and Latin as a Source of Compound Scientific Terminology Ancient]. Kyiv: NUBiP of Ukraine, 237.
Vakulyk, I. I. (2013). Formyrovanye nauchnoy kartyny myra v sovremennom yazykovom prostranstve [Formation of the scientific picture of the world in modern language space]. Linguistic and conceptual pictures of the world, 43, 1, 203-209.
Vakulyk, I. I. (2015). Linhvistychni aspekty naukovoi komunikatsii u synkhronii ta diakhronii [Linguistic aspects of scientific communication in synchrony and diachronic]. Kyiv. 280.
Vakulyk, I. I. (2015). Naukova terminolohiia yak faktor formuvannia naukovoi kompetentsii [Scientific terminology as a factor for forming language competence]. ScienceRise. Technology center, 9/1 (14), 71-74.
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.50646
Vyuster, V. (1935). Mezhdunarodnaya standartizatsiya yazyka v tekhnike [International standardization of language in technology]. Leningrad-Moscow: Standartgiz. 302.
Hnatyshena, I. M., Kyiak, T. R. (1996). Slovnyk internatsionalnykh terminoelementiv hretskoho ta latynskoho pokhodzhennia v suchasnii terminolohii [Dictionary of international terminological changes of Greek and Latin origin in modern terminology]. Kyiv: Vydavnychyi dim KM Academia. 103.
Drezen, E. H. (1925). V poiskakh vseobshhego yazyka [In search of a common language]. Moscow-Leningrad: «Zif». 124.
Zhirmunskij, V. M. (1936). Natsional'nyj yazyk i sotsial'nye dialekty [National language and social dialects]. Leningrad: GIKHL. 299.
Selivanova, O. O. (2010). Linhvistychna entsyklopediia [Linguistic encyclopedia]. Poltava: Dovkillia-K. 844.
Stepanova, M. D., Flyasher, V. (1984). Teoreticheskie osnovy slovoobrazovaniya v nemetskom yazyke [Theoretical foundations of word formation in the German language]. Moscow: Vysshaya shkola. 264.
Superanskaya, А. V., Podol'skaya, N. V., Vasil'eva, N. V. (1989). Obshhaya terminologiya: Voprosy teorii [General terminology: Questions of theory]. Moscow: Nauka. 146.
Yushmanov, N. V. (1941). Klyuch k latinskim pis'mennostyam zemnogo shara [The key to the Latin scripts of the globe]. Moscow-Leningrad: АN SSSR. 85.
Iaroshevych, I. (2010). Stanovlennia y kodyfikatsiia ukrainskoi morfolohichnoi terminolohii [Formation and codification of Ukrainian morphological terminology]. Ukrainska mova [Ukrainian language]. № 3. 44-54.
Wüster, E. (1934) Grundzüge de Sprachnormung in der Technik. Berlin. 92.
Vakulyk, I. I. (2010) The impact of globalization on modern terminology. Cross-cultural and trans-national perspectives. Herceg Novi, Montenegro: Еnieda. 144.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
