Впровадження елементів предметно-інтегрованого навчання для розвитку усного мовлення студентів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.03.145Анотація
Анотація. У статті розглядаються можливості використання методики CLIL для розвитку усного мовлення студентів немовних факультетів під час занять з англійської мови. Визначено основні проблеми, які виникають у студентів під час говоріння (невпевненість у власних силах, недостатній словниковий запас та знання граматики, небажання критики з боку викладача та інших студентів, застосування рідної мови під час парної роботи). Установлено, що ефективним інструментом для розвитку мовленнєвих навичок студентів та подолання цих труднощів є впровадження елементів методики CLIL. Висвітлено сутність цієї методики (педагогічна діяльність спрямовується на формування у студентів навичок спілкування (communication), розвитку мисленнєвих процесів (cognition), надання нових знань за фахом (content), розвитку культури мовлення та спілкування (culture)). Визначено основні характеристики цієї методики (вивчення навчального матеріалу за принципом «від простого до складного»; використання демонстраційних матеріалів та презентацій; підтримка зворотного зв’язку зі студентами; поєднання вивчення іноземної мови із засвоєнням знань за фахом тощо). Представлено власний досвід розвитку усного мовлення студентів. Установлено, що розвиток усного мовлення за допомогою предметно-інтегрованого навчання може відбуватися як на початку занять (warming-up activities), так і бути окремою темою заняття. Представлено деякі ідей щодо warming up activities. З’ясовано, що ефективними для розвитку усного мовлення є презентації та вправи типу крос-сенс. Наголошується на тому, що на початку семестру необхідно чітко визначити вимоги до презентацій, визначити ключові елементи презентації та її тривалість, запропонувати кліше, які можуть бути використані у презентації. Основною метою вправ типу крос-сенс є розуміння послідовності та взаємозв’язку між зображеннями відповідної тематики, відтворення цілісної картини. Представлено два основних способи установлення зв’язків (у формі спіралі або зірки).
Посилання
Drozdova I. P. (2012). Sistema vprav іz rozvitku profesіynogo movlennya studentіv vischih navchalnih zakladіv nefIlologіchnogo profіlyu [System of Activities for the Development of Non-linguistic Students' Professional Speaking Skills in Higher Institutions]. Naukovі zapiski. Ser Pedagogіka. N. 1. S. 74-79 (In Ukrainian).
Krossens - igra dlia eruditov [Cross-sense - a game for generalists]. (2002). Nauka i zhisn'. 12.S 36 (In Russian).
Sura N. A. (2008). Navchannya studentiv universitetu profesiyno-orientovanogo spilkuvannya inozemnoyu movoyu [Teaching University Students Professionally-Oriented Communication in a Foreign Language]. Lugansk. Vid-vo ShIdnoukraYinskogo NU im. V. Dalya. 126 s.
Content and Language Integrated Learning in Europe (2006). Report of European Commition. 82 p
Lightbown P.M., Spada V. (1997). Learning English as a second language in a special school in Quebec. Canadian Modern Language Review. N. 53. P. 315-355.
https://doi.org/10.3138/cmlr.53.2.315
Long M. (1991) Focus on form: A design feature in language teaching methodology. Foreign language research in cross-cultural perspective. Amsterdam. John Benjamins. P. 39-52.
https://doi.org/10.1075/sibil.2.07lon
Marsh D., Nikula T. (1998). Terminological Considerations regarding Content and Language Integrated Learning. Bulletin Suisse de Linguistique Appliquee, Neuchatal: Switzerland. P. 13-18.
Naves T. (2009). Effective Content and Language Integrated Learning Programmes. Content and Language Integrated Learning. Evidence from Research in Europe. Bristol. 251 p.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
